25 ГРУДНЯ КАТОЛИКИ І ПРОТЕСТАНТИ СВЯТКУЮТЬ РІЗДВО ХРИСТОВЕ

Різд­во Хрис­то­ве за гри­го­рі­ан­ським ка­лен­да­рем від­зна­чає­ть­ся в ніч на 25 груд­ня. У більш ніж 145 кра­їнах сві­ту це офі­цій­не дер­жав­не свя­то і од­не з го­лов­них ре­лі­гій­них свят у ро­ці. Пра­во­слав­ний світ, який жи­ве за юлі­ан­ським ка­лен­да­рем, свят­кує цю по­дію 7 січ­ня.

Цікаво, що віруючі багатьох євангельських протестантських церков нашої країни, яких в Україні нині немало, мають унікальну можливість відзначати цю подію двічі — і з католиками, і з православними. Адже, за великим рахунком, точна астрономічна дата, що пов’язана з обертанням нашої планети навколо Сонця, не настільки вже й важлива.

Для справжнього віруючого будь-якої конфесії головне — не дата, а сам факт народження Спасителя два тисячоліття тому. Але важливо, щоб Христос народився безпосередньо в серці конкретної людини, інакше для неї це свято втрачає всякий сенс.

Тому, готуючись до Різдва Христового, в першу чергу слід підготувати свої серця — благодатний ґрунт для сходження посіяного в них Слова Божого. Слід помиритися зі своїми ближніми, пробачити образи, повернути борги — зробити все, щоб з чистим серцем перед Богом і людьми відзначити Різдво Христове.

У католицькій традиції (як, між іншим, і в православній) святу народження Спасителя передує піст, який у католиків називається Адвент (від латинського слова adventus, що означає «прихід»). Він починається в неділю, за чотири тижні до свята. Це час радісного приготування до святкування Різдва і роздумів про прийдешнє друге пришестя Ісуса Христа.

Чотири тижні до Різдва символізують чотири тисячоліття, коли людство в Старому Завіті очікувало народження Месії. Кожен тиждень символізує одне тисячоліття.

Під час цього періоду в церкві читають відповідні тексти літургії, що нагадують віруючим про тодішні події і стародавні пророцтва. Остання частина Різдвяного посту від 17-го до 25 грудня безпосередньо направляє віруючих на
роздуми про подію Різдва Христового та очікування Його другого пришестя.

Цей період призначений для нагадування про те, що в перший раз Господь прийшов у тілі, применшив Себе, не скористався тією славою Божою, яку мав від Отця, щоб послужити і відкупити людство від гріха, дати спасіння. Але вдруге Він обіцяв прийти у славі Бога-Отця, щоб світ судити.

Під час Різдвяного посту слід утримуватися від будь-яких гучних розваг і обмежувати себе в їжі. Важливо, щоб кожен християнин у цей період більше заглиблювався в себе, переосмислював свій духовний стан і відповідальніше ставився до Божих таїнств, таких як сповідь і причастя.

Необхідно підготуватися до свята духовно, щоб в урочистий день за святковим столом віруючі могли пережити народження Христа у своєму серці — народження Божої доброти, милосердя і любові, прощення гріхів. Щоб святкування було не простою формальністю і хорошим приводом поспілкуватися в колі рідних і близьких, а сходинкою до самовдосконалення.

Ось як святкує Різдво Христове звичайна католицька родина. Напередодні, 24 грудня ввечері, виготовляють вігілію — різдвяну святу вечерю, яка традиційно складається з 12 страв, що символізують 12 місяців попереднього року, за які дякують Богові, і 12 місяців майбутнього року, які віддають у руки Христа з проханням про благословення.

Після сходження першої зірки сім’я сідає за різдвяний стіл, на який обов’язково кладеться облатка — спечений без дріжджів хліб. Облатка кладеться на тарілку, в яку спочатку кладеться сіно, яке, у свою чергу, покривається білою тканиною. Облатка символізує Ісуса Христа, який народився у Віфлеємі і був покладений на сіно в ясла, оскільки в гостинному дворі Йому не знайшлося місця.

Коли збирається вся родина, батько бере Євангеліє і читає фрагмент, де розповідається про народження Ісуса Христа. Після благословення облатки кожен член сім’ї передає її іншому, відламуючи шматочок. При цьому необхідно просити прощення один в одного, даруючи один одному мир.

У цей святковий вечір на столі ставиться завжди на одну тарілку більше. Це символізує те, що Марія та Йосип не знайшли притулку в готелі і дитя змушене було народитися в хліві. Тому зайвий посуд демонструє готовність сім’ї прийняти подорожнього — того, хто з якоїсь причини не знайшов собі місця в домі за святковим столом.

Після вечері вся родина йде в костел, де правиться свята служба (Пастерка). У вігілійний вечір служба починається пізніше. Зазвичай вона правиться о 18-й годині. Але цього разу — о 22–24-й годині.

Під час служби в ясла кладеться фігурка дитини, що символізує народженого немовляти Ісуса Христа. І з цього моменту починається вже різдвяний період свята.

Церква закликає віруючих до миру. Однак сьогодні, коли в країні фактично йде війна, мир у душі зберегти нелегко. Але в Ісусі Христі це можливо. Адже ще пророк Ісая пророкував, що народиться вам Син — Князь миру. Він принесе мир у душі людей.

Це дуже актуально. Проблеми нині має майже кожна людина — в сім’ї, на роботі, у відносинах з оточуючими. Навіть якщо життя зовні здається успішним, спокій у душі є далеко не в кожного.

Проте Ісус Христос — Князь миру, який прийняв людську натуру і відкупив перед Богом гріхи людей, у тому числі і прабатьківський гріх, подарував світу любов, радість і мир. «Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!» — говорить Святе Письмо.

Тому людина, яка дійсно повірила в Бога, звернулася і покаялася в своїх гріхах, прийняла Ісуса Христа у своє життя, неодмінно знайде мир у своєму серці.