Поет і письменник, журналіст і педагог, громадський діяч і добрий друг дітей Родарі прожив недовге, але надзвичайно яскраве, наповнене творчою працею життя.
Народився 23 жовтня 1920 р. в маленькому містечку Оменья (північна Італія). Батько, пекар по професії, помер, коли Джанні було десять років. Дитинство пройшло серед робітників Ломбардії (одна з провінцій Італії) засвоював закони пролетарської солідарності, науку класової боротьби.
Звичайна школа сім’ї Родарі була не по кишені, а тому Джанні почав займатися в духовній семінарії, де безкоштовно і вчили, і годували, і навіть одягали семінаристів з бідних сімей.
У 1937 році Джанні Родарі закінчив семінарію і відразу ж влаштувався на роботу, щоб заробляв гроші. Став викладати в початковій школі, одночасно відвідував лекції з філології в Міланському університеті і з величезним інтересом самостійно вивчав філософію і суспільствознавство, освоюючи праці Ніцше, Шопенгауера, Леніна і Троцького. На своїх уроках в школі Д. Родарі намагався спростити навчання дітей і для цього вигадував повчальні й забавні історії. Під його керівництвом учні зводили будиночки з кубиків з буквами і спільно зі своїм учителем складали казки. Джанні Родарі, став би вчителем зі світовим ім’ям, але Друга світова війна його не оминула.
Під час другої світової війни Джанні вступив до лав Італійської комуністичної партії і брав активну участь у
боротьбі з фашистами в русі Опору. Після війни, у 1948 р., став літературним співробітником міланського видання газети «Єдність». За сприяння Д. Родарі у цій газеті було створено спеціальну дитячу рубрику, у якій публікував свої вірші. У 1951 р. побачила світ перша поетична збірка «Книжка веселих віршів».
У 1951 p. Д. Родарі став редактором дитячого ілюстрованого тижневика «Піоньєре», на шпальтах якого опублікував повість-казку «Пригоди Цибуліно».
Для дорослих він написав одну-єдину книгу – «Граматику фантазії» (1973).
Успіх Чиполіно спонукав Родарі написати ще кілька казок: «Подорож Блакитної стріли» (1952), «Джельсоміно в країні брехунів» (1959), «Казки по телефоні» (1961), «Торт у небі» (1966) і інші.
У перекладі на російську та українську мови вийшло кілька збірок його віршів: «Поїзди і міста» (1955), «Здрастуйте, діти!» (1957), «Всесвітній хоровод» (1962), «Поїзд віршів» (1962), «Малим і старим про Італію й Рим» (1956), «У небі і на землі» (1966) та ін.
В 1970 році Джанні Родарі присудили Міжнародну Золоту Медаль імені Ганса Крістіана Андерсена – найвищу нагороду в галузі літератури для дітей.
У 1979 році, після чергової подорожі, здоров’я письменника значно погіршилося і він припинив писати. 14 квітня 1980 р. у Римі, під час операції, Джанні Родарі помер. Для багатьох ця смерть стала несподіванкою – адже йому не виповнилося й шістдесяти років.
Звичайна школа сім’ї Родарі була не по кишені, а тому Джанні почав займатися в духовній семінарії, де безкоштовно і вчили, і годували, і навіть одягали семінаристів з бідних сімей.
У 1937 році Джанні Родарі закінчив семінарію і відразу ж влаштувався на роботу, щоб заробляв гроші. Став викладати в початковій школі, одночасно відвідував лекції з філології в Міланському університеті і з величезним інтересом самостійно вивчав філософію і суспільствознавство, освоюючи праці Ніцше, Шопенгауера, Леніна і Троцького. На своїх уроках в школі Д. Родарі намагався спростити навчання дітей і для цього вигадував повчальні й забавні історії. Під його керівництвом учні зводили будиночки з кубиків з буквами і спільно зі своїм учителем складали казки. Джанні Родарі, став би вчителем зі світовим ім’ям, але Друга світова війна його не оминула.
Під час другої світової війни Джанні вступив до лав Італійської комуністичної партії і брав активну участь у
боротьбі з фашистами в русі Опору. Після війни, у 1948 р., став літературним співробітником міланського видання газети «Єдність». За сприяння Д. Родарі у цій газеті було створено спеціальну дитячу рубрику, у якій публікував свої вірші. У 1951 р. побачила світ перша поетична збірка «Книжка веселих віршів».
У 1951 p. Д. Родарі став редактором дитячого ілюстрованого тижневика «Піоньєре», на шпальтах якого опублікував повість-казку «Пригоди Цибуліно».
Для дорослих він написав одну-єдину книгу – «Граматику фантазії» (1973).
Успіх Чиполіно спонукав Родарі написати ще кілька казок: «Подорож Блакитної стріли» (1952), «Джельсоміно в країні брехунів» (1959), «Казки по телефоні» (1961), «Торт у небі» (1966) і інші.
У перекладі на російську та українську мови вийшло кілька збірок його віршів: «Поїзди і міста» (1955), «Здрастуйте, діти!» (1957), «Всесвітній хоровод» (1962), «Поїзд віршів» (1962), «Малим і старим про Італію й Рим» (1956), «У небі і на землі» (1966) та ін.
В 1970 році Джанні Родарі присудили Міжнародну Золоту Медаль імені Ганса Крістіана Андерсена – найвищу нагороду в галузі літератури для дітей.
У 1979 році, після чергової подорожі, здоров’я письменника значно погіршилося і він припинив писати. 14 квітня 1980 р. у Римі, під час операції, Джанні Родарі помер. Для багатьох ця смерть стала несподіванкою – адже йому не виповнилося й шістдесяти років.
Немає коментарів:
Дописати коментар