ПОЗДОРОВЛЕННЯ

ЗГАДАЙМО ПАНАСА МИРНОГО

ЧОРНОБИЛЬ...

Минають роки, але чорна віха Чорнобиля і сьогодні кидає свою тінь на долі мільйонів наших співвітчизників.

Щороку ми згадуємо і сумуємо за героями, які віддали власні життя заради наших. Вічна і світла їм пам’ять.

Цього дня у 1986 році сталася аварія на Чорнобильській АЕС – найбільша техногенно-екологічна катастрофа сучасності.

26 квітня 1986 року о 1 год. 23 хв. на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже одразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5 години ранку. Проте, у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки. Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи.

У результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель. Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено.

Наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції відчула на собі вся країна.

У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи брали участь багато наших земляків: військових, медиків, інженерів, рятувальників і фахівців інших професій.

Подвиг цих людей назавжди записано до літопису людської мужності, він навічно залишиться у пам’яті українського народу.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ КАСКАД ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ-ФІЛОЛОГІВ

18 квітня 2019 року до бібліотеки завітали вчителі української мови і літератури області, які проходять проблемне навчання у Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського.Для них був влаштований відкритий перегляд романів, повістей, оповідань українських письменників, в т.ч. уродженців краю, які вивчаються у шкільній програмі, їх твори, рекомендовані для позакласного читання та літературні портрети, есе, художньо-документальні матеріали про них. 

Голова Полтавської організації Національної спілки письменників України Н. В. Трикаш (Кірячок) презентувала перший випуск літературного журналу "Полтавська криниця", відповіла на запитання присутніх про авторів, представлених у ньому, означила рубрики, періодичність "дітища" полтавських письменників, а також прочитала свої поетичні твори. 

Присутні раді були познайомитись із молодою письменницею Оленою Колінько та її творчим доробком. 

Вчителям також були представлені нові книги полтавських письменників, удостоєні останнім часом Всеукраїнських, обласних літературних премій та відзнак. Були рекомендовані, підготовлені бібліографами-краєзнавцями, біобібліографічні покажчики, розвідки до ювілеїв письменників-земляків. 

Зацікавила філологів і нова фахова література, на якій акцентувала увагу завідувачка відділом читальних залів О. М. Бондар. 

Гості отримали візитки, рекламну продукцію бібліотеки.

"ДИВИСЬ УКРАЇНУ" - НОВЕ ГАСЛО КОНКУРС ПРОЕКТІВ МАЛІ МІСТА - ВЕЛИКІ ВРАЖЕННЯ"

10 квітня під час засідання Уряду Міністр культури України Євген Нищук презентував новий етап реалізації конкурсу проектів «Малі міста – великі враження», започаткований Мінкультури в 2018 році.

«У 2019 році – за ініціативи Прем’єр-Міністра України на конкурс в державному бюджеті виділено 50 млн. грн., які буде спрямовано на підтримку культурних ініціатив в населених пунктах до 50 тисяч жителів. Завданням Мінкультури було розробити абсолютно зрозумілі, прості у використанні та прозорі умови проведення, для чого нами було затверджено Порядок проведення конкурсу проектів «Малі міста – великі враження», який я хочу презентувати не тільки Уряду та колегам, а й усій країні. Реалізація проектів має сприяти розбудові сталого та інклюзивного суспільства з високою якістю життя, що і є, врешті-решт, ключовим завданням нашого Уряду. В минулому році ми активно заохочували громади жити креативно. А цього року – пропонуємо нове гасло «Дивись Україну», − наголосив Євген Нищук.

Метою конкурсу є привернення уваги до стану культурної спадщини в громадах, її відновлення та інтеграція її в життя громад, стимулюючи тим самим економічну привабливість територій. Не менш важливим завданням є впровадження кластерних моделей розвитку культури в громадах в умовах децентралізації та залучення заінтересованих сторін до використання ресурсу культурної спадщини та креативних індустрій для розвитку громад.

Ключові дати проведення конкурсу проектів «Малі міста – великі враження» 2019 :

15 квітня – початок прийому заявок (триватиме 30 днів);
16 травня – початок оцінювання заявок;
05 липня – оголошення переможців;
15 липня – 20 листопада – реалізація проектів;
1 грудня – кінцевий термін звітування за проектами, тому що за отримання бюджетних коштів треба нести відповідальність.

Очільник відомства повідомив, що загальний бюджет конкурсу у 2019 році складатиме 50 млн. грн., які будуть розподілені між малими, середніми та великими проектами, частку обов’язкового співфінансування встановлено на рівні не менше 30%.

«Ми очікуємо на не разові фестивалі, а на проекти, що залишаться в громадах і будуть там розвиватися і працювати. Адже наша мета – сталість», − зазначив Євген Нищук.

Більше на офіційному сайті «Міністерство культури України».

ДАРУНКИ БІБЛІОТЕЦІ ВІД НІНИ ТРЕТЯК...

Українська поетеса-піснярка Ніна Третяк передала низку своїх творів: "Причащаюся словом", "Дорога до себе", "Лети, моя пісне!", всі збірки з автографом авторки.

Народилася вона в селі Лазірки Оржицького району на Полтавщині, а проживає в м. Гребінці. Душа поетки живе Україною, її радощами та болями, дивом добротворення, прагненням зробити світ кращим.

Дуже дякуємо за такі чудові подарунки для читачів нашої бібліотеки. А самих читачів запрошуємо ознайомитися з новинками сучасної української поезії.

ВІКТОРИНА

І ЗНОВУ Я ВЛІЗАЮ В ТАНК...

Саме під такою назвою пройшов бібліографічний огляд Лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка 2019 року.

Переможницею в номінації «Публіцистика, журналістика» була нагороджена українська письменниця, поетеса, есеїстка і публічна інтелектуалка – Оксана Забужко.

Письменницю відзначили за її публіцистичний доробок, а саме – за збірник «І знов я влізаю в танк... Вибрані тексти 2012-2016: статті, есе, інтерв'ю, спогади». Назва збірки – це рядок із відомого вірша Оксани Забужко, пов'язаного з російською агресією проти Грузії у 2008-му році і повного передчуттів стосовно продовження тих подій.

Збірка розповідає про події Майдану і розгортання військового конфлікту на Сході. Теми текстів, що увійшли до книги, найрізноманітніші: від роздумів про вбивство Оксани Макар до аналізу релігійних аспектів війни на Донбасі.

Головне, що об'єднує тексти з книжки – усі вони, незалежно від конкретних приводів-поштовхів і загальної тематики, об'єднані великим спільним мотивом. Це інформаційна війна Росії проти України і проти інших країн.

Як пише сама письменниця, ця книжка – не «підручник» з розв'язаної проти нас інформаційної війни, це всього лиш певна «сума досвіду» мого в ній вимушеного перебування.

На заході були присутні учні 10-А класу Полтавської загальноосвітньої школи № 16.

КРАЄЗНАВЧА МАНДРІВКА "ПРАВОСЛАВНІ ПЕРЛИНИ ПОЛТАВИ"

ПРОЕКТ «Book-History»

Здається, що у літературі вже все відкрите, немає непротоптаних стежок, немає невідомого. Але працівники сектору краєзнавчої літератури та бібліографії продовжують пошуки, цього року започатковуємо проект «Book-History». 

Проектна діяльність спрямована на широке використання в ньому цікавих літературних та історичних фактів, маловідомого матеріалу про письменників рідного краю і книги. 
Прослухати аудіофайли.

XIV ГОГОЛІВСЬКІ ЧИТАННЯ

1-3 квітня 2019 року на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (факультет філології та журналістики, кафедра світової літератури) проходить Міжнародна науково-практична конференція "XIV Гоголівські читання".

Працівники сектору краєзнавчої літератури та бібліографії взяли участь у секційних засіданнях, представивши виступ "М. В. Гоголь – як читач". Викладачі, студенти, аспіранти об'єдналися в групи, де у камерній обстановці обговорювали теми: "Гротеск Дж. Свіфта та М. Гоголя", "Гоголіана у доробку Костя Дубняка", "Жанрова своєрідність казкових історій Г. К. Андерсена", "Ігрові технології під час вивчення творчості М. В. Гололя на уроках зарубіжної літератури" та ін.

У рамках конференції також відбувся міжнародний вебінар «Україна – Гоголь – Японія» за участі професора Сін'їті Мурата (Токіо, Японія), професора Сусуму Нонака (Сайтама, Японія), професора Ольги Ніколенко (Полтава, Україна), головного редактора і видавця журналу «Зарубіжна література в школах України» Дмитра Лебедя.

Дякуємо організаторам читань за надану можливість живого спілкування з вельмишановними науковцями та сподіваємось на подальшу співпрацю.