ДМИТРО ТИХОНОВИЧ МЕГЕЛИК

(09.11.1924, с. Шилівка Решетилівського району Полтавської області – 09.08.1985, м. Київ) – український письменник, журналіст, член Спілки письменників СРСР (з 1966 р.). 

БІОГРАФІЯ: 

Народився 9 листопада 1924 року у старовинному козацькому селі, у сім'ї селянина. З малих літ допомагав батькам по господарству, дідові Остапові у сільській кузні. 

До 12-и років навчався у місцевій школі, багато читав. 

1936 року родина переїхала до м. Запоріжжя, де юнак 1941 року закінчив десятирічку. Працював на заводі "Комунар". 

У лютому 1942 року,17-річним, Дмитро потрапив на фронт. Юний солдат воював у окремому гвардійському спецзагоні на 1-му і 2-му Українських фронтах, визволяв міста і села України, пройшов з боями Польщу, Німеччину. 

Був контужений, поранений. Нагороджений орденами і медалями. 

Після демобілізації, з 1945 рокупрацював у районних, обласних газетах України, удосконалював професійні навички, навчаючись заочно у вузі. 

Переїхавши до Києва, тривалий час перебував на роботі у редакціях "Робітничої газети", "Сільських вістей", журналу "Україна". 

Помер раптово на 61-му році життя, 9 серпня 1985 року у м. Києві, у рік 40-річчя Перемоги над фашизмом у Другій світовій війні. 

ТВОРЧІСТЬ: 

Працюючи на заводі "Комунар", почав писати вірші, які друкувалися у заводській багатотиражці, запорізькій обласній молодіжній газеті. У поезіях йшлося про трудові будні молодих робітників, їх захоплення, кохання. 

У роки війни вірші рядового Мегелика друкувалися в армійських газетах "На разгромврага", "За честь Батьківщини", "Молодь України". 

У перші десятиліття після війни Дмитро Тихонович опублікував у періодиці понад 800 віршів, з'явилися перші збірки творів. У таких як "Засвистали козаченьки", "Степові орли", "Спокійне полум'я" ще відчувалися відлуння боїв, гіркота втратбойових друзів і віра в те, що майбутні покоління українців не знатимуть, що таке війна. 

Пізніше у поетичних книжках з'явилися ліризм, щирість, гумор. 

Дмитро Мегелик – відомий дитячий поет, його твори увійшли до другого тому антології української літератури для дітей, він випустив у світ шість збірок віршів для юних читачів. 

П'єси "У Білій Криниці", "Кити йдуть на дно", "Вічна любов" за життя письменника ставились і в професійних, і в самодіяльних театрах. 

Автор поетичних збірок: 

• "Сонце над Поліссям" (1953); 
• "Засвистали козаченьки" (1959); 
• "Рушничок" (1963); 
• "Голубок" (1967); 
• "Закохані вітри", "Зелений дім" (1969); 
• "Калина" (1971); 
• "Степові орли" (1973); 
• "Спокійне полум'я", "Розмова з перепілкою" (1976); 
• "Де шумлять тополі" (1979); 
• "Журавка" (1984) 

ЛІТЕРАТУРА 

Дмитро Мегелик// Письменники Радянської України. 1917–1987: біобібліогр. довідник/ укладачі В. К. Коваль, В. П. Павловська. – К., 1988. – С. 394. 

Дмитро Мегелик// 22 червня – 9 травня. Письменники України у Великій Вітчизняній війні: біобібліогр. довідник/ упоряд. Б. Буркатов, А. Шевченко. – К., 1980. – С. 222. 

Дмитро Мегелик: [біографія, вірші]//Антологія української літератури для дітей : у 3-х т. / упоряд., передм., біогр. нариси Б. Й. Чайковський. – К., 1984. – Т. 2 : Твори радянського періоду: поезія. –1984. – С. 387–390. 

Ротач П. Мегелик Дмитро Тихонович / П. Ротач // Полтавська Шевченкіана : спроба обл. (крайової) Шевченківської енциклопедії . – 2-е вид., випр. / П. Ротач. – Полтава, 2013. – С. 504–505. 

Довгий-Степовий О. Є. МегеликДмитро Тихонович / О. Є. Довгий-Степовий// Славні люди Решетилівщини:нариси, замальовки, стислібіогр. оповідки / О. Є. Довгий-Степовий. – Полтава, 2013. – С.144–145. 

Довгий-Степовий О. Є. Пам'ять тих років жива лягла в поезію, в слова: [біографія, творчість]/ О. Є. Довгий-Степовий// У кожного своя стежина: слово про славну плеяду письменників і літераторівРешетилівщиниXX – XXIстоліть/ О. Є. Довгий-Степовий. – Полтава. 2010. – С.85–103. 

25 років від дня смерті поета Д. Т. Мегелика// Край. – 2010. – № 76 (серп.). – С. 21. 

* * * * * 

Мегелик Д. Невідомі солдати :[вірш]/ Д. Мегелик// Рядки, обпаленівійною : віршіпоетів-фронтовиківРадянськоїУкраїни/упоряд. П. М. Біба. – К., 1985. – С. 74.