БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

понеділок, 17 вересня 2018 р.

СЛАСТІОН ОПАНАС ГЕОРГІЙОВИЧ

Український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець та етнограф.
Батько Опанаса – Георгій Дмитрович, родом із Золотоноші, що на Черкащині (але тоді Золотоноша входила до складу Полтавської губернії). Відомо, що після народження сина сім’я перебралася до міста Ногайськ (нині – Приморськ Запорізької області). У дитинстві хлопчик вчився малярству у свого батька, який працював реставратором церковного малярства та іконописцем, а також у сусіда Анастаса Смоктія – художника та музики, який грав на кількох музичних інструментах та навчав кобзарству.
Від мами, Марії Мартинівни, він чув безліч казок, народних пісень та повір’їв. Вона ж прищепила синові щирий інтерес до кобзарства.
Георгій Дмитрович хотів дати синові хорошу освіту, тому відправив Опанаса на навчання до Петербурга.
Сластіон був одним із засновників українського архітектурного стилю (будинки земських шкіл, кредитово-кооперативних товариств, зокрема, Миргородської водолікарні, 1912-1916). Створив проекти шкіл у містах Кременчуці (1922), Лохвиці (1924) Полтавської області.
Викладав у 1900-1928-у роках у Миргородській художньо-промисловій школі.
У 1920-у році організував Миргородський краєзнавчий музей.
Найвідоміші картини Опанаса Сластіона – "Цегельний завод" (кінець 1880-х років), "Проводи на Січ" (1898), "На жнивах" (1899), Волинь, "Миргород" (1901), "Весна" (1904).
Також створив ілюстрації до поеми "Гайдамаки" Тараса Шевченка (1883-1885), літографії до альбому "Старовина українська і запорізька" (середина 1890-х, не збереглися), галерею портретів українських кобзарів (1875-1928).
Помер 24 вересня 1933 року. Похований на Троїцькому кладовищі Миргорода.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...