БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

середу, 20 грудня 2017 р.

ГНАТ ХОТКЕВИЧ

Гнат  Мартинович Хоткевич

(1877–1938)
140 років від дня народження
31 грудня 1877 у Харкові народився український письменник, історик, бандурист, композитор Гнат Мартинович Хоткевич (літературний псевдонім: Гнат Галайда; 1877-1938, тюрма НКВД), автор близько 600 музичних творів, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч. Крім оригінальної літератури та книг про музику, за радянських часів багато перекладав з світової класики: Шекспіра, Мольєра, Шіллера, Гюґо. Жертва сталінського терору.
Літературну діяльність Хоткевич почав у 1897 році (оповідання "Грузинка" у львівському журналі "Зоря"). Письменник був яскравий і плідний і залишив після себе багату літературну спадщину: оповідання "Блудний син" (1898), "Різдвяний вечір" (1899), цикл "Життєві аналогії" (1897–1901), збірка "Гірські акварелі" (1914); протягом 1914-1915 була написана низка оповідань під назвою «Гуцульські образки» (уперше надруковані 1931); нарис "Григорій Савич Сковорода" (1920), повість "Авірон" (1928), роман "Берестечко" та інші. Найвизначнішим досягненням прозової творчості Хоткевича стала романтична повість з гуцульського життя "Камінна душа" (1911), кілька разів перевидавана (у різних редакціях) пізніше. Стоячи осторонь тодішніх літературних дискусій, Хоткевич, проте, був одним з найпопулярніших письменників в Україні, про що свідчить поява його "Творів" у 8 томах (1928-32). Але далі почалися утиски, внаслідок яких останній його роман "Довбуш" не був надрукований і лишилася незакінчена тетралогія про Тараса Шевченка, над якою Хоткевич працював від 1928.
Хоткевич був людиною різнобічних талантів. Він був не тільки письменником і театральним діячем, але й одним із найяскравіших музикантів і теоретиків народної музики в Україні. Він став бандуристом вже в роки студентської юності, вперше придбавши інструмент в 1894 році, і вперше виступивши на сцені як соліст в 1896 році. А коли Хоткевич був виключений за "українство" з Харківського політехнічного інституту, він приєднався до хору Миколи Лисенка, виконуючи соло на бандурі. Причому став відомий, як віртуоз.
У 1937 р. Гната Мартиновича було репресовано, а в 1938 р. письменник помер, залишивши незавершеними багато творчих задумів, у тому числі й тетралогію про Тараса Шевченка, що мала бути своєрідним пам'ятником Великому кобзареві.
НА ШПАЛЬТАХ ГАЗЕТ І ЖУРНАЛІВ:

  1. "Східняк", який прославив Гуцульщину [Текст] // Шкільна бібліотека. – 2017. – № 11. – С. 103-107. 
  2. Батько новітнього кобзарства [Текст] // М. Литвин Струни Золотії. – К., 1994. – С. 41-46. 
  3. Бикова, Т. Світ Гуцульщини в драматургії Гната Хоткевича [Текст] / Т. Бикова // Українська література в загальноосвітній школі. – 2012. – № 10. – С. 18-21. 
  4. Білоконь, С. "Стрела" про архів Гната Хоткевича і взагалі [Текст] / С. Білоконь // Слово Просвіти. – 2017. – 12-18 січ. (ч. 2). – С. 4 
  5. Гейман, Л. "Україна завжди була в мені, зі мною..." [Текст] : до 135-річчя від дня народження Гната Хоткевича / Л. Гейман // Українська мова й література в сучасній школі. – 2013. – № 2. – С. 47-55. 
  6. Гнат Хоткевич (1877-1938) [Текст] // Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ - поч. ХХІ ст. : підручник : т. 2. – К. : Видавничий центр "Академія", 2013. – С. 171-176. 
  7. Гнат Хоткевич (1877-1938) [Текст] // Ковалів Ю. Історія української літератури: кінець ХІХ - поч. ХХІ ст. : підручник : т. 2. – К. : Видавничий центр "Академія", 2013. – С. 492-493. 
  8. Гнат Хоткевич [Текст] // Приходько І. Українські класики без фальсифікацій. – Х., 1997. – С. 85-110. 
  9. Гнат Хоткевич [Текст] : [Коротка біографія ; казка "Багатий і бідний "] // Дивосвіт "Веселки" : Антол. л-ри для дітей та юнацтва : В 3 т. – К., 2004. – Т.1. – С. 566-571. 
  10. Гнат Хоткевич [Текст] : До 100-ліття народження // Молода Україна. – 1977. – Ч.261. – С. 1-4. 
  11. Козак, Х. Загибель Хоткевича [Текст] / Х. Козак // Історія плюс. – 2016. – № 10. – С. 3. 
  12. Кухар, Л. Український самородок [Текст] / Л. А. Кухар // Календар знаменних і пам'ятних дат. – К., 2007. – № 4. – С. 112-119. 
  13. Мішалов, В. До 110- річчя з дня народження Гната Хоткевича [Текст] / В. Мішалов // Молода Україна. – 1987. – №12. – С. 17-21. 
  14. Партала, Я. Модель "Народного театру" Гната Хоткевича [Текст] : [Учасник літературно-мистецького процесу в Україні кінця ХIX- поч. XX ст.] / Я. Партала // Народна творчість та етнографія. – 2001. – N 3. – С. 84-91. 
  15. Роман, Н. Ідеї національного виховання у педагогічній спадщині Г. Хоткевича [Текст] / Н. Роман // Збірник наукових праць Полтавського педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Вип. 6/7 (20-21). – П., 2001. – С. 180-187. 
  16. Стецюк, В. Гнат Хоткевич – композитор [Текст] / В. Стецюк // Молода Україна. – 1989. – №11. –17 (продовження на ст. 30). 
  17. Хоткевич, Г. Про Гната Хоткевича [Текст] / Г. Хоткевич // Молода Україна. – 1993. – №9-10. – С. 17-18. 
  18. Черкаська, Г. Кохання і фатум письменника й кобзаря Гната Хоткевича [Текст] / Г. Черкаська // Голос України. – 2017. – 12 жовт. – С. 8. 
  19. Шевченко, С. Гнат Хоткевич: вимогам чужинців не скорився [Текст] / С. Шевченко // Культура і життя. – 2017. – 1 груд. – С. 4-6. 
  20. Шлемко, О. Гастролі гуцульського театру Гната Хоткевича до Російської імперії [Текст] / О. Шлемко // Народна творчість та етнографія. – 2010. – № 6. – С. 99-108. 
  21. Якименко, Л. Бандурист у вишиваній сорочці [Текст] : спогад-нарис Надії Суровцової про Гната Хоткевича / Л. Якименко // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 10. – С. 110-116.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...