неділя, 31 грудня 2017 р.

З НОВИМ 2018 РОКОМ

                             Дорогі наші читачі!
Прийміть найщиріші привітання з Новим 2018 роком!
Нехай він принесе радість, нові враження, надії й оптимізм.
Нехай він буде різним: яскравим і веселим, романтичним і мрійливим, вдалим і цілеспрямованим.
Нехай прихід цього року буде зустрінутий з найдорожчими і близькими людьми.
Нехай Новий рік стане відмінною можливістю продовжити свої успішні починання і прекрасний шанс для тих, хто вирішив почати все спочатку.
Неприємні і сумні моменти нехай підуть у минуле, а найкращі і приємні спогади все життя зігрівають душу ласкавим теплом.
Нехай забудуться старі образи, відкривши дорогу для нової дружби і любові.
Бажання нехай збудуться, улюблена робота приносить задоволення, нові знання і звершення.
Нехай зірки світять яскравіше, а сонце освітлює шлях, повний райдужних надій, радісних подій, свята і подорожей.
Нехай кожна людина знайде цього року своє власне щастя, сімейну згоду і домашній затишок.
Хай живе Новий 2018 рік, і принесе він нам лише добро, світло і подарунки!

пʼятниця, 29 грудня 2017 р.

СУЧАСНА ДИТЯЧА ПРОЗА

Воронина, Л. Нямлик і Балакуча Квіточка. – К.: Грані-Т, 2008. – 136 с. : іл. – (Сучасна дитяча проза).
Ви вже, мабуть, знайомі з нямликами – маленькими кумедними чоловічками, які живуть у стіні Олянчиного будинку і понад усе на світі полюбляють манну кашу. Це ж про них написала свою дивовижну книжку "Прибулець з Країни нямликів" відома дитяча письменниця Леся Воронина! Про них – і про дівчинку Олянку, яка з ними не лише познайомилась, але й подружилася, і пережила чимало карколомних і дуже веселих пригод.
А в цій книжці пригоди тривають. Разом із Олянкою і нямликом Буциком ви:
– побуваєте на... Святі Великої Ложки, приборкаєте... Привида Здичавілого Сантехніка, пригостите – добродійним морозивом... справжнісіньких піратів,
– нагодуєте Гладкого Блукальчика... рюкзаком.
І ні слова про Балакучу Квіточку – ви все про неї дізнаєтеся самі!
Портер, Е. Полліанна: роман присвячується моїй кузині Белль / Елеонор Портер; пер. з англ. В. Наливаної; іл. О. Воронкової. – К.: Країна Мрій, 2013. – 304 с.: іл.
Роман американської письменниці Елеонор Портер, уперше надрукований у 1913 році, відомий в усьому світі. За мотивами цього твору знято кілька телесеріалів і художніх фільмів. Секрет популярності роману криється у принадливості образу Полліанни – сонячної дівчинки, "дівчинки-радості". Це захоплива розповідь про дванадцятирічне чарівне створіння, з появою якого змінилося життя в провінційному містечку. Маленька дівчинка завдяки своїй доброті, безпосередності, життєрадісності та енергійності зуміла розтопити серця людей, приречених на сіре, безпросвітне існування.

четвер, 28 грудня 2017 р.

СЕНТИМЕНТАЛЬНА ІСТОРІЯ

Читачі, що цікавляться творчістю сучасних українських письменників, напевне чули про таку авторку як Ірен Роздобудько. Особливо прихильними до її книжок є жінки. Представниць прекрасної статі приваблює її самобутнє відображення стосунків між людьми загалом та долі звичайної жінки зокрема. 
Для вас, сентиментальна історія з глибоким підтекстом, притаманним творчості Ірен Роздобудько.
Роздобудько, Ірен Віталіївна. Зів'ялі квіти викидають [Текст] : роман / І. В. Роздобудько. - 2-ге вид., доп. - К. : Нора-Друк, 2017. - 288 с. 
Зів’ялі квіти, які зберігаються в душі у вигляді жалю за минулим або нездійсненним, треба викидати. Про це — історія двох актрис, колишніх "зірок" радянського кіно, і однієї молодої жінки, яка доглядає за ними в притулку для самотніх акторів. Все життя ці актриси запекло ворогували між собою, адже були суперницями в коханні до чоловіка, який виявився не вартим любові та самопожертви. І тільки наприкінці життя обидві зрозуміли, що могли б бути... найкращими і найвірнішими подругами.
Молода головна героїня роману так само переживає особисту драму, але завдяки мудрості своїх підопічних усвідомлює, що життя, яким би воно не було, — прекрасне, його не варто марнувати на тимчасову метушню. І... стає переможницею престижного європейського кінофестивалю. 

середа, 27 грудня 2017 р.

95 РОКІВ ВІД ЧАСУ НАПИСАННЯ ПОВІСТІ О. ГРІНА "ПУРПУРОВІ ВІТРИЛА" (1922)


Грін, Олександр Степанович. Пурпурові вітрила [Текст] : повість / О. С. Грін ; пер. з рос. - К. : Школа, 2007. - 110 с. : тв. - (Моя улюблена книжка).
“Пурпурові вітрила” – це феєрична повість одного з з найвідоміших письменників-романтиків, мрійника та талановитого психолога О. Гріна. Ця зворушливо-романтична казка, написана красивою багатою мовою, поема, що стверджує силу кохання і людського духу, розповідь про диво, котре людина здатна творити власними руками у прагненні до щастя. 
Історія дівчинки Асоль лягла в основу безлічі театральних постановок та була тричі екранізована режисерами. Повість допоможе повернути віру у людей та справжні дива, підняти настрій та налаштувати на романтичний лад.

вівторок, 26 грудня 2017 р.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПОДАРУНКА

День подарунків (англ. Boxing Day) – свято, що відзначається у Великобританії і в ряді країн Британської співдружності націй: Австралії, Новій Зеландії, Канаді та ін.. "День подарунків" відзначається у цих країнах щорічно 26 грудня.
Обмінюватися подарунками на Різдво стало доброю традицією, але часом не кожен міг це собі дозволити. Для цього і був придуманий такий день, коли люди з різних верств суспільства могли б придбати щось підходяще за доступною ціною.
Існує кілька версій, як пішла назва свята:
1. 25 грудня католики всього світу відзначають одне з головних християнських свят – Різдво Христове. Згідно з різдвяним традиціям, в ніч з 25 на 26 грудня, Санта-Клаус (казковий дід, який в Різдво дарує подарунки дітям) кладе під ялинку подарунки. Вранці, коли всі прокидаються, починають відкривати коробки в яких знаходяться святкові подарунки. Якщо сім'я велика і багатодітна, то будинок наповнюється порожніми коробками, які діти не завжди поспішають прибрати, бо їх увага прикута до вмісту подарунку... Мабуть тому, цей день і стали називати в англомовних країнах як "день коробок", але при перекладі на ряд мов вважали, що назва "День подарунків" більш "милозвучніше".
2. У давнину, серед представників аристократії було прийнято 26 грудня обдаровувати подарунками васалів і прислугу, які отримували вихідний в цей день, бо в Різдво прислуговували на святі у господарів.
3. 26 грудня купці видавали всім, хто працював на них (продавцям, слугам, прикажчикам...) своєрідні Різдвяні премії – коробки зі смачною їжею та ласощами. Деякі вважають, що це поклало назву святу.

неділя, 24 грудня 2017 р.

175 РОКІВ ВІД ЧАСУ НАПИСАННЯ РОМАНУ М. ГОГОЛЯ "МЕРТВІ ДУШІ" (1842)

Гоголь, Николай Васильевич. Мертвые души [Текст] : поэма / Н. В. Гоголь. - М. : Художественная литература, 1980. - 398 с. - (Классики и современники).
"Мертві душі" - роман російського письменника українського походження Миколи Гоголя, який вважається зразком російської літератури XIX століття. Сам Гоголь визначив жанр свого твору як "епічна поема в прозі". Перший том роману був виданий у 1842. 
Поема називається "Мертві душі" тому, що в ній описуються пригоди чиновника Чичикова, що скуповував мертві душі, тобто селян, що вже вмерли. В поемі широко розкривається життя поміщиків-кріпосників, представників світу "мертвих душ", що гальмували економічний і суспільний розвиток Росії. М. Гоголь яскраво показує різноманітні типи поміщиків, що по-різному ставляться до своєї власності.

четвер, 21 грудня 2017 р.

КНИГА ЮВІЛЯР 2017 РОКУ

50 років – (1967) – «Хай вам буде весело» П. П. Глазового
Павло Глазовий
Павло Глазовий — один з найпопулярніших українських гумористів. Його вірші додають людям настрою, допомагають побачити в житті більше світлого, радісного, стати добрішими. Навіть назви книжок Павла Глазового досить чітко характеризували їх зміст: "Смійтесь друзі, на здоров'я", "Щоб вам весело було", "Весела розмова", "Хай вам буде весело".
Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім'ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. 1950-1961 рр. — заступник головного редактора журналу "Перець", згодом заступник головного редактора журналу "Мистецтво".
Помер 30 жовтня 2004 року у Києві.
За свою насичену творчу діяльність Павло Глазовий був відзначений почесним званням "Заслужений діяч мистецтв України". У 1988 р. за збірку "Сміхологія" він був нагороджений премією ім. Остапа Вишні. У 1996 р. став першим лауреатом літературної премії ім. Петра Сагайдачного. Через рік за вагомий внесок у вітчизняну літературу нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, Медаллю Міжнародного доброчинного фонду "Українська хата" — "За доброчинність". 
А головне — український сміхотерапевт, як його називали, мав здатність сміятися, здатність, даровану Господом.

  • Глазовий П. П. Хай вам буде весело! : байки, усмішки, жарти / П. П. Глазовий. — Київ : Радянський письменник, 1981. — 69 с.

середа, 20 грудня 2017 р.

ГНАТ ХОТКЕВИЧ

Гнат  Мартинович Хоткевич

(1877–1938)
140 років від дня народження
31 грудня 1877 у Харкові народився український письменник, історик, бандурист, композитор Гнат Мартинович Хоткевич (літературний псевдонім: Гнат Галайда; 1877-1938, тюрма НКВД), автор близько 600 музичних творів, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч. Крім оригінальної літератури та книг про музику, за радянських часів багато перекладав з світової класики: Шекспіра, Мольєра, Шіллера, Гюґо. Жертва сталінського терору.
Літературну діяльність Хоткевич почав у 1897 році (оповідання "Грузинка" у львівському журналі "Зоря"). Письменник був яскравий і плідний і залишив після себе багату літературну спадщину: оповідання "Блудний син" (1898), "Різдвяний вечір" (1899), цикл "Життєві аналогії" (1897–1901), збірка "Гірські акварелі" (1914); протягом 1914-1915 була написана низка оповідань під назвою «Гуцульські образки» (уперше надруковані 1931); нарис "Григорій Савич Сковорода" (1920), повість "Авірон" (1928), роман "Берестечко" та інші. Найвизначнішим досягненням прозової творчості Хоткевича стала романтична повість з гуцульського життя "Камінна душа" (1911), кілька разів перевидавана (у різних редакціях) пізніше. Стоячи осторонь тодішніх літературних дискусій, Хоткевич, проте, був одним з найпопулярніших письменників в Україні, про що свідчить поява його "Творів" у 8 томах (1928-32). Але далі почалися утиски, внаслідок яких останній його роман "Довбуш" не був надрукований і лишилася незакінчена тетралогія про Тараса Шевченка, над якою Хоткевич працював від 1928.
Хоткевич був людиною різнобічних талантів. Він був не тільки письменником і театральним діячем, але й одним із найяскравіших музикантів і теоретиків народної музики в Україні. Він став бандуристом вже в роки студентської юності, вперше придбавши інструмент в 1894 році, і вперше виступивши на сцені як соліст в 1896 році. А коли Хоткевич був виключений за "українство" з Харківського політехнічного інституту, він приєднався до хору Миколи Лисенка, виконуючи соло на бандурі. Причому став відомий, як віртуоз.

вівторок, 19 грудня 2017 р.

ЛАУРЕАТИ СИМОНЕНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ 2017 РОКУ

Конкурсна комісія з присудження Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка підбила підсумки конкурсу на здобуття премії у 2017 році.
Лауреатами премії імені Василя Симоненка визнано:
  • в номінації "За кращу першу поетичну збірку"
ОЛЕКСІЯ БИКА (м. Полтава), за збірку поезій "Вірші на руці";
  • в номінації "За кращий художній твір"
СВІТЛАНУ КОРОНЕНКО (м. Київ), за збірку поезій "Вірші з осені"
Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка встановлена Черкаською обласною радою та облдержадміністрацією за підтримки Національної спілки письменників України, Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т.Г. Шевченка та Ліги українських меценатів з метою вшанування пам’яті поета-гуманіста Василя Симоненка, популяризації його імені й творчості, для заохочення професійних і непрофесійних літераторів до творчих пошуків у галузі літератури, до написання високохудожніх літературних творів громадянського звучання, спрямованих на побудову незалежної демократичної України.
До слова, Олексія Бика відзначено Симоненківською премією за поданням Полтавської обласної організації НСПУ. Попри те, що Олексій Бик знаний поет і автор пісень, ця книга – його офіційний дебют, і разом з тим вона продовжила серію поетичних книг, які вийшли у видавництві Сергія Пантюка, і які написані авторами, що бачили війну на власні очі. Низка презентацій збірки Олексія і його зустрічей із шанувальниками літератури на Полтавщині спричинила великий ажіотаж – люди хочуть читати вірші про війну, а фактично, переживання бійця на фронті. Зважаючи на суспільний резонанс і потужний відгук від читачів, Полтавська обласна організація НСПУ вирішила клопотати про висунення автора на премію великого сина Полтавщини і України в цілому, поета і журналіста Василя Симоненка, що своїм життям утверджував боротьбу за свободу, спротив поневоленню і найвищу цінність – любов.
Вірші Олекси Бика – це туга тятива, натягнута між любов’ю та смертю. На цю поезію написано мало критики, але вона звучить в окопах, у бліндажах, бо власне там народжена і там найперше її місце. Автор – боєць "Правого сектора", пішов на фронт добровольцем, і окрім оберігати батьківщину, виливав свої переживання у вірші. А оскільки часто поруч не було паперу, занотовував те на руці, не знаючи тоді ще про свою майбутню збірку.

понеділок, 18 грудня 2017 р.

В АННІ КОРШУНОВІЙ ЖИВЕ ДОН-КІХОТ…

Переможцем конкурсу у номінації "Дитяча книга року
BBC–2017" обрано книгу Анни Коршунової "Комп і компанія".
Анна Коршунова. Комп і компанія. - Київ: Час майстрів, 2017.
Анна Коршунова (Ганна Шевченко) – мама двох дітей, викладач, кандидат географічних наук, голова наукового товариства "Інтелект", журналістка, талановита письменниця, яскрава та сонячна особистість, в якій, здається, живе Дон Кіхот, що не дає їй стати буденною, звичайною.
Пані Анна – член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Переможець (Гран-прі) літературного конкурсу "Просто так" у номінації "Література для дітей", лауреат літературного конкурсу "Коронація слова" (2012), дипломант І Корнійчуковського конкурсу (2013), переможець літературного конкурсу "Коронація слова" (2015) у номінації "Прозові твори для дітей". Здобула літературну премію "Вибір дітей" (2015).
Світлана Пиркало (до речі, полтавка, уродженка с. Тахтаулове Полтавського р-ну), радник ЄБРР з питань культури і член журі Премії, прокоментувала: "Комп і Компанія" Анни Коршунової, переможець у категорії Дитяча Книга Року, – це чудова історія про те, як встати із-за комп´ютера і знайти дружбу і пригоди. 
Вона перегукується з найулюбленішими класичними творами української дитячої літератури. Тільки тоді, коли пірнеш з головою у реальне життя, можна прожити справжнє дитинство, завести справжніх друзів і разом побороти несправедливість – і все це буде весело! Це важливий урок не лише для дітей, але й для їхніх батьків, залежних від соціальних мереж". 
Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва щиро і сердечно вітають Вас, пані Анно, з перемогою в конкурсі! Бажають нових творчих успіхів, надіються, що Ви завітаєте до Полтави!
Пишаємося з того, що Ви маєте полтавське коріння!
Про полтавську лінію роду зі слів Анни Коршунової: "Щоліта мої діти проводять канікули у бабусі. Це колишнє село Брисі на Полтавщині, над Сулою, якого вже не знайдеш на карті – воно стало одним з районів міста Заводське. Це дитинство – моє, моїх дітей і їхніх друзів, це сонячне, зелене пацаняче літо, з річкою, тарзанкою, велосипедом. Звичайно, всі персонажі вигадані, але все ж повість "Комп і компанія" – такий собі калейдоскоп з історій, спостережень, типажів, які склались у нову й несподівану навіть для мене історію". 
Один з дорослих читачів, який прочитав рукопис, дорікав, що, мовляв, повість занадто позитивна і треба більше писати про проблеми. Що ця повість буде нецікава сучасним комп’ютеризованим підліткам, міським дітям. Але чомусь ці комп’ютеризовані підлітки, прочитавши два десятки творів, обрали "Компа і компанію". Вони – інше покоління, не краще й не гірше, просто – інше. І найбільше, чого їм зараз не вистачає, – нашої, дорослої віри в те, що вони – найкращі. 
Таку повість могла написати жінка, в якій живе підлітковий максималізм, любов до крил і невичерпна фантазія.

вівторок, 12 грудня 2017 р.

ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

13 грудня 
Святий Андрій Первозваний був покровителем молоді.
Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці   Києва. Хоч Андрій Первозванний – християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".
В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя. 
За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили...
Народні прикмети:
  • Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде  – холодна й сніжна.
  • Якщо тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.

неділя, 10 грудня 2017 р.

ТОП БАРАБУКИ

Традиційно наприкінці року редакція сайту «BaraBooka. Простір української дитячої книги» оприлюднює довгий список найкращих українських книжок для дітей і підлітків за 2017 рік. У список увійшли 42 книжки для родинного читання різних авторів, жанрів і стилів.
Довгий список найкращих книжок подаємо в абетковому порядку:
  1. Іван Андрусяк. Лякація / Ілюструвала Лілія Курцеба (Фонтан казок)
  2. Соня Атлантова. Миші (Фонтан казок)
  3. Надя Біла. Крута компанія (ВЦ «Академія»)
  4. Віолетта Борігард. Усе через банани (Віват)
  5. Велика ілюстрована книга казок (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
  6. Вертка бешкетна абетка. Текст: Катерина Перконос, ілюстрації: Олена Ястремська (Маміно)
  7. Галина Вдовиченко. 36 і 6 котів-детективів / Ілюструвала Наталка Гайда (ВСЛ)
  8. Вовк під вікном / Намалювала Наталя Кащак (Маміно)
  9. Леся Воронина. Таємне Товариство Ботанів, або Екстрим на горі Підстава / Ілюстрував Володимир Штанко (Знання)
  10. Надійка Гербіш. Мене звати Мар’ям / Ілюструвала Марія Фоя (Віват)
  11. Глосарій моди. Ілюстрації одягу українських дизайнерів. Текст: Яна Подосєльнік, ілюстрації: Марія Суслова (Артбукс)

середа, 6 грудня 2017 р.

МИКОЛА КУЛІШ

М. Г. Куліш
Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 р. у селі Чаплинці Дніпровського повіту Таврійської губернії (зараз - Херсонська область) в бідній селянській сім'ї.
Родина його батьків жила бідно: батько майже все життя провів у наймах. 
Мати була родом з Полтавщини, але прийшла у Таврію на заробітки і залишилася там назавжди. Була неграмотною, але від природи - надзвичайно обдарованою. Вона мала хист у розмальовуванні хат, за що добре платили. На ці кошти родина і жила. Для Миколи вона назавжди залишилася молодою: померла, коли синові було всього 8 років. Хлопчикові змалку довелося служити у панських економіях та заможних селянських родинах. З п'яти років він вже пас чужих овець, зазнав гіркоти перебування в наймах. "Люблю... голоту. Серцем її люблю", - напише згодом драматург. 
Миколі Гуровичу Кулішу судилося прожити лише 45 років. Але за цей час він встиг зробити незрівнянно багато. 
М. Куліш - один із засновників української модерної драматургії. Його п'єси є кращим зразком світового мистецтва. Їх постановка у "Березолі" Леся Курбаса дала можливість двом корифеям українського театру, синтезувавши текст і режисерський талант, показати найболючіші проблеми тих років.
За десять років письменницького життя він створив десяток п'єс. Майже кожен із його творів був блискучим драматургічним матеріалом для постановки в театрі й певним етапом у розвитку театрального мистецтва. Жоден із радянських драматургів не сприяв розвитку театру в такій мірі, як Микола Куліш.
Низка його п'єс перекладена російською, латиською, литовською, чеською, польською, англійською, німецькою мовами, поставлена у театрах Росії, країн Прибалтики, Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, Канади і США. 
У грудні 1934 р. драматурга було заарештовано, звинувачено у приналежності до терористичної організації і зв'язках з ОУН. Під час судового процесу щодо "Справи боротьбистів" у березні 1935 р. М. Куліш був засуджений до 10 років соловецьких таборів. На Соловках утримувався у суворій ізоляції. Хворого на туберкульоз, позбавленого права на прогулянки і медичну допомогу, в листопаді 1937 р. М. Куліша та ще декількох ув'язнених, за постановою особливої трійки УНКВС у Ленінградській області від 09.10.1937 р., було розстріляно.
Реабілітований 4 серпня 1956 р. за відсутністю складу злочину.
КНИГИ:
  1. Куліш, Микола Гурійович. Мина Мазайло [Текст] : біографія письменника, стислий переказ твору, аналіз тексту, зразки учнівських творів : посібник : 11-й кл. / М. Г. Куліш ; авт.-укл. В. В. Паращич. – Х. : Ранок, 2000. – 64 с 
  2. Куліш, Микола Гурійович. Твори / М. Г. Куліш // Українське слово : в 4 -х кн. : кн. 2. – К. : Аконіт, 2003. – С.295-360. . 
  3. Куліш, Микола Гурійович. Народний Малахій ; Мина Мазайло [Текст] / М. Г. Куліш // Антологія української драматургії. – К. : Мистецтво, 2006. – С.174-325. . 
  4. Куліш, Микола Гурійович. Маклена Граса : п'єси / М. Г. Куліш. – Х. : Фоліо, 2007. – 318 с. 
  5. Куліш, Микола Гурійович.Твори [Текст] : в 2-х т. / М. Г. Куліш. – К. : Дніпро, 1990 – Т. 1 : П'єси. – 1990. – 506 с.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...