БІБЛІОГРАФІЧНА ПОЛИЧКА

09:00 Загальнонаціональна хвилина мовчання пам’яті загиблих у війні проти росії. Схиляємо голови перед Героями, які боролися і загинули за наше майбутнє.

понеділок, 3 липня 2017 р.

ВЕРМЕНИЧ АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ

до 120 років від дня народження актора
Андрій Верменич
Народився 4 липня 1897 року в с. Градизьк, тепер смт. Полтавської області в сім'ї робітника. З десяти років наймитував. У пошуках заробітку потрапив до Криму, працював в портах. У Феодосії чудовий голос юного вантажника зауважив керівник трупи артистів Аршанов і запросив до місцевого театру. З 1916 року дев'ятнадцятирічний Андрій Верменич став виступати на театральній сцені. Перша його роль – султан в опері "Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського). Співав ще в кількох спектаклях. Пізніше, повернувшись в Градизьк, керував самодіяльним колективом.
До 1934 року актор українських пересувних театрів, кілька років працював в Українському театрі музичної драми в Донбасі, куди його взяли, в той час неграмотного і незнаючого нотної грамоти, тільки завдяки чудовому голосу і акторським здібностям.
З 1934 року виступав на сцені Дніпропетровського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка. У 1936 року артист закінчив Московський заочний університет мистецтв, і тоді, і все подальше своє життя наполегливо підвищував свою спеціальну і загальну освіту.
1952 року Андрій Верменич одержав Державну премію СРСР, 1957 року – звання народного артиста України. Сталінська премія III ступеня за роль Хрону в спектаклі "Навіки разом" Л. Д. Дмитерко, поставлений на сцені ДУАДТ імені Т. Г. Шевченка (1951). Нагороди : Орден Жовтневої Революції та Орден Трудового Червоного Прапора.
Ролі: Крамарюк ("Житейське море" І. Карпенка-Карого), Платон Кречет, Морж ("Платон Кречет", "Чому посміхалися зорі" О. Корнійчука), Карпо Сидорович ("Не називаючи прізвищ" В. Минка), Онисько ("Фараони" О. Коломійця), Восьмибратов ("Ліс" О. Островського), Городничий ("Ревізор" М. Гоголя). 
Андрій Верменич, крім таланту актора, мав неабиякий дар педагога. Багато часу, праці, знань, душі віддав він своїм учням. Серед них народний артист України С. Станкевич, заслужений артист України К. Карпенко.
У Дніпропетровському театрі імені Т. Шевченка зберігаються 130 томів з питань театрального мистецтва – книги, які артист подарував рідному театрові, своїм колегам і наступникам на добру пам'ять.
Постійно підтримував тісний зв'язок із земляками. Подарував Градизькій селищній бібліотеці чудову бібліотеку.
Помер 20 вересня 1979 року в Дніпропетровську.
Літератера

  1. Верменич Андрій Андрійович // Григор'єв В. Роде наш прекрасний : історія Глобинського району в особах / В. Григор'єв . – Полтава : АСМІ, 2007. – С. 120.
  2. Верменич Андрій Андрійович : [біографія] // Мистецтво України : біографічний довідник / ред. А. В. Кудрицький. – К. : Українська енциклопедія, 1997. – С. 108–109.
  3. Верменич Андрій Андрійович (04.07.1897, м. Градизьк Полтав. обл. – 20.09.1979, Дніпропетровськ) // Ротач П. П. Полтавська Шевченкіана: спроба обл. (крайової) Шевченківської енциклопедії.: у 2-х кн. – Полтава, 2005. – Кн.1. А - К. – С. 121.
  4. Кривенко Н. Верменич Андрій Андрійович (04.07.1897, м. Градизьк Полтав. обл. – 20.09.1979, Дніпропетровськ) – актор. Нар. арт. УРСР (1957). Сталін. премія (1951). / Н. Кривенко // Енциклопедія Сучасної України. – К., 2005. – Т. 4. – С. 269-270.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...