вівторок, 28 лютого 2017 р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ ВІД МАРИНИ СМАГІНОЇ

27 січня в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара перед полтавською аудиторією дебютовала зі своїм романом-фентезі "Волковиці" юна, чарівна, молода письменниця Марина Смагіна.
Молода авторка родом з Херсонщини,  навчається в Києві, має ступінь бакалавра за спеціальністю «міжнародні відносини» (КНУ ім. Тараса Шевченка), вивчає англійську та китайську мови. Пише вірші, займається журналістикою. Дипломант конкурсу "Коронація слова" 2016 – спецвідзнака від Дари Корній  за українське сучасне фентезі.
На презентації в бібліотеці був аншлаг: окрім постійних читачів, до нас завітали учні 11 класу  школи №18. Для школярів це була надзвичайно пізнавальна зустріч, оскільки пані Марина лише на декілька років старша за них і спілкувалася з учнями «на

одній хвилі».
Пані Марина розповіла про те, як виникла ідея написання книги, які почуття переповнювали авторку в очікуванні виходу книги. Марина Смагіна розповіла історію загубленого карпатського села, яке має свою страшну таємницю. Волковиці не так просто знайти, а якщо вже знайшов, то покинути не зможеш, не відпустить тебе село. Це історія про те, що за свої бажання та вчинки необхідно розплачуватись, і інколи ціна буде аж занадто високою, про первісну магію гір, про надзвичайну силу рідної крові і, звісно, про кохання.
Ведуча зустрічі Піскова Вікторія Олегівна зачитала уривок з твору, порівнюючи образи героїв книги. 

Знайомлючись з книгою   поглинаєшся у твір, у світ емоції, краси природи, яку вона описує. А найцікавіше те, як ловить себе на думці, що впізнаєш у цьому уривку, що зачитувала ведуча реальну красу Карпат.
Після спілкування з публікою у форматі запитання-відповіді усі мали можливість придбати книги, а Марина Смагіна подарувала своїм вдячним читачам автограф  та фотосесії.

Отже, приходьте, читайте книгу 
"Волковиці" Марини Смагіної.

середа, 22 лютого 2017 р.

АД 242

«Революція гідності», події на Донбасі... Вони тривожать наші душі, не залишають байдужими жодного громадянина країни, і тому кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися учасники Революції гідності і заради чого пожертвувала своїм життям Небесна сотня, заради чого захищають нашу Україну воїни АТО (антитерористичної операції).
Лихо приходить тоді, коли люди втрачають пам’ять. Ми забули, що існує загроза війни. Ми були безпечно спокійними і впейненими, що війна – це не у нас. І головне – ми забули, що наша сила в єдності. 
Кровоточать рани наших сердець з приводу того, що відбувається на сході нашої держави. Не висихають сльози на очах матерів, сини яких захищають єдність і незалежність рідної землі.
Ад 242 : Історія мужності, братерства і самопожертви. - Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. - 352 с.
Книга про 242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в АДу — як його назвали оборонці летовища — це майже шість десятків свідчень «кіборгів», коментарі військових експертів та військових аналітиків з України, Росії, США та Канади, представника Генерального штабу Збройних сил України. Але головне — про життя і смерть, про відчайдушність і страх, про любов і дружбу, про те — що і чому захищали у терміналах ДАПу українські бійці — читайте у розповідях безпосередніх учасників оборони Донецького аеропорту.
Сьогодні життя України змінюється на очах, постає стара, як ця земля держава – вільна, незалежна, осяяна сонцем Україна. 
Ви частинка народу. Без нас, без усіх нас немає ні народу, ні історії. Саме нам творити нову історію держави, що займе належне місце серед вільних і рівних країн планети. 
Ще в І столітті нашої ери римський державний діяч, філософ Цицерон на публічному виступі сказав: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона твоя!» 
Україна... Її майбутнє в руках молоді. Від Вас залежить, якою буде наша держава! А держава, як і родина, має бути дружною, сильною, здоровою, щасливою.

вівторок, 21 лютого 2017 р.

РОГОТЧЕНКО ОЛЕКСІЙ ПЕТРОВИЧ

Народився 23 лютого 1919 року в селі Бетяги Глобинського району на Полтавщині в селянській родині. Батьки письменника були заможними господарями, які любили землю та хліборобську працю. Його батьки наприкінці 1929 року, коли розпочалася колективізація, усе майно, землю віддав у колгосп, і вся родина виїхала у Бурят-Монгольській АРСР. Однак рідний край вабив до себе, тож Олексій Петрович при кожній нагоді заїжджав у рідне село.
З перших днів війни О. Роготченко у жорстоких боях – в оточенні на Україні. 1944 року брав участь у штурмі Сапун-гори, у визволенні Севастополя. Нагороджений орденами Вітчизняної війни першого і другого ступенів Червоної Зірки та медалями.
Військове лихотіття, подвиг народу на війні, трудове відродження України стали темами художніх і публіцистичних книжок Олексія Роготченка. Перша книга автора вийшла у 1948 році під назвою "Скала Дашнева".
У повоєнний час Олексій Петрович успішно закінчив історичний факультет Ніжинського педагогічного інституту, який закінчив у 1955 році. Кілька років трудився Олексій Петрович кореспондентом газети "Известия" у Бурятській АРСР, кореспондентом "Комсомольської правди". З 1965 року був заступником головного редактора журналу Спілки письменників України "Радуги". У 1988-1995 роках – головний редактор журналу. На цей період і припадає найбільший творчий злет, цього ж року виходить його збірка повістей і оповідань "Пусть всегда будет солнце",через рік – "Бійці пішли на завдання". Згодом світ бачить книжки "Красные айстры" (1970), "Когда цветут мимозы" (1971), "Рота" (1974), "Утро в Саянах" (1977), "Возвращайтесь, журавли" (1979). Кількома виданнями вийшов нарис "Уманское чудо".
Пише О. Роготченко російською і українською мовами.
З 1972 року Олексій Петрович член Спілки письменників України. Перед цим у співавторстві видає роман "Сад на заклятих скелях" (1970).
У 80-х роках пише ще кілька книг: "А небо остается голобым" (1984), "Щедрой души человек" (1985). 
О. П. Роготченко вшанований Почесною Грамотою Ради міністрів, орденом "Знак Пошани" та Грамотою Президії Верховної Ради України.
Помер 27 грудня 2005 року, похований письменник в м. Києві на Байковому кладовищі.
Література
  1. Бетяги – найрідніші : [для письменника, уродженця села – Роготченка О. П.] // Сорокопуд І. О. Великі Кринки та великокринківці. – Полтава, 2011. – С. 314–315.
  2. Олексій Роготченко : [23.02.1919-2005) Некролог] // Літературна Україна. – 2006. – 26 січ. – С. 2.

пʼятниця, 17 лютого 2017 р.

ПОЛТАВКИ В ЖИТТІ ОЛЕКСАНДРА ПУШКІНА

Олександр Пушкін увійшов у історію як видатний російський поет. Проте сучасникам генія довелося побачити його і в інших ролях. Він прославився як картяр, гульвіса, дуелянт і, звичайно ж, завойовник жіночих сердець. Непоказна зовнішність не заважала спокушати прекрасну стать. Були серед них і три полтавки, що залишили слід в житті та творчості Пушкіна.
Перша любов прийшла до Олександра в 14-річному віці, коли його увагу привернула ровесниця Наталія Кочубей (1800-1854). Вона дочка одного із найближчих сподвижників Олександра І Віктора Павловича Кочубея. Князь Кочубей збудував новий палац у Диканці, а в 1820 році на честь приїзду царя Олександра І – Тріумфальну арку, яка і сьогодні радує око відвідувачів. Наталія виросла в Диканці.
Знайомство і зустрічі Пушкіна з Н. Кочубей відносяться до перших років навчання його в ліцеї (на той час вона проживала з батьками в Царському селі). З першого погляду йому сподобалося в ній все, починаючи від посмішки і закінчуючи ходою. Швидше за все, враховуючи вік обраниці і юного прихильника, їхній роман був лише шкільним захопленням. Поет оспівав Наталію Кочубей під ім'ям прекрасної Єлени. Цілком очевидно, що у вірші відображено не швидкоплинне "сезонне" відчуття, а історія довгої ("поетична" хронологія охоплює принаймні два роки) боротьби з пристрастю до "гордої Єлени". Зради визнані безплідними ліками від любові, і ліричний герой відчуває себе приреченим на самотність. Мабуть, відчуття підігрівалося і тим, що в Наталію Кочубей були закохані деякі інші ліцеїсти, наприклад Іван Пущін. 
Все миновалось!
Мимо промчалось
Время любви.
Страсти мученья!
В мраке забвенья
Скрылися вы.
Так я измены
Сладость вкусил,
Гордой Елены
Цепи забыл.
У 1820 році Н. Кочубей за наказом батька вийшла заміж за графа О. Строганова, її зустрічі з поетом стали рідкісними.

середа, 15 лютого 2017 р.

СТРІТЕННЯ

Різдв’яний круг свят завершується празником Господнього Стрітення, що його святкуємо сорокового дня по Христовому Різдві 15 лютого. Як і Різдво, Стрітення належить до 12-ти найбільших  свят церковного року.
Передусім, в церквах освячували свічки. Їх дбайливо берегли протягом року і часто використовували як лікувальний, заспокійливий засіб.
«На Стрітення святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову - ще не вживану - посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це - цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що "поможе". Найкраще ця вода помагала від "пристріту" - від хвороби, що її спричиняло "погане" око.
Також 15 лютого, за фольклорною традицією, зима з весною зустрічаються. У цей день наші предки оспівували та закликали весну, раділи прийдешньому відродженню природи.
Тож, вітаємо сьогодні із святом, щиро бажаємо, щоб у вашому житті відбулася знаменна зустріч з Божим Словом, Правдою, Любов’ю.
Нехай весна квітує у вашому серці цвітом радості, натхнення, щастя.
Шануймося! 
З нами Бог і Україна!
  • Лехман, Т. Величне свято лютого [Текст] / С. Теньков // Жінка. - 2016. - № 2. - С. 7
  • Середюк, Г. Стрітення: свято зустріч зими з літом [Текст] / Г. Середюк // Українське Слово. - 2016. - 10-16 лют. (№ 6). - С. 16 
  • Стрітення Господнє [Текст] // Культура і життя. - 2016. - 29 січ. - 4 лют. - С. 11 
  • Стрітення Господнє [Текст] // Культура і життя. - 2016. - 29 січ. - 4 лют. - С. 11 
  • Стрітення [Текст] // Чумацький шлях. - 2015. - № 4. - С. 24 
  • День зустрічі людини із Богом [Текст] : [свято Стрітення] // Шкільна бібліотека. - 2017. - № 1. - С. 65-68 

САЙТИ ДЛЯ МАНДРІВНИКІВ

Є багато корисних сервісів для мандрівків, які роблять мандрівки найбільш зручними. Але деякі з них створені, щоб робити мандрівки дешевими. Найвідоміші з них до Вашої уваги.
Couchsurfing – всесвітній сайт гостинності. Багато хто про нього чув, багато хто заходив глянути, а дехто навіть створив там власний обліковий запис і зрідка випробовує щастя, відправляючи листи з проханнями про притулок. То як збільшити свої шанси на безкоштовне поселення та навчитися писати "досконалий request"? Про це та багато іншого читайте нижче.
Каучсерфінг – не просто "сайт, де можна намутити собі безкоштовну вписку в іноземній державі". Це, насамперед, величезна соціальна мережа мандрівників і тих, хто прагне такими стати. Люди відкривають вам двері свого дому, свого світу і своєї країни в обмін на вашу історію та спілкування. Це важливо, оскільки на розумінні цього у підсумку ґрунтується ваш реквест, свідомо чи ні.
Трохи сленгу:
КС (кауч) – спрощена назва сервісу. Не плутати з Контр-страйком.
Хост – господар, сторона, що приймає.
Серфер – мандрівник, що шукає вписку.
Вписка – поселення, надання місця для ночівлі.
Реквест – запит, який серфери відправляють хостам, що їх зацікавили.
Референс – відгук, коментар, який серфер і хост залишають один одному.
Все про каучсерфінг дивитися тут
BlaBlaCar — це найбільша у світі спільнота попутників (сайт і мобільні додатки для iOS та Android), що об'єднує водіїв і пасажирів, яким по дорозі, з простою метою — подорожувати вигідно і зручно. Ефективна команда служби підтримки користувачів, сучасні веб та мобільні рішення, швидко зростаюча спільнота користувачів — все це робить BlaBlaCar унікальною платформою для ефективних та економних подорожей для мільйонів користувачів по всьому світу. 

вівторок, 14 лютого 2017 р.

РОЗІГРАШ ДЛЯ БІБЛІОТЕКАРІВ

До Дня дарування книг 14 лютого “Фундація Дарини Жолдак” та “Книголав” оголошують розіграш для бібліотекарів.
Розігрується 5 наборів книжкових новинок – “Джунглі в Долині Мумі-Тролів”, “100 експрес-уроків української” та “Біблійні історії для дітей”.
Умови конкурсу: вподобайте сторінки “Фундація Дарини Жолдак” і “Книголав” та напишіть будь-яку коротеньку цікаву історію, що трапилась у вашій бібліотеці з хештегом бібліотечні історії.

Про що може бути ваша розповідь – про будь-що цікаве, що трапляється у вашій книгозбірні – кумедні випадки, історії про відвідувачів тощо.
Організатори у п’ятницю визначать 5 переможців за допомогою random.org, оприлюднять результати і безкоштовно надішлють щасливцям набори книжок від “Книголав”. Чекаємо на ваші бібліотечні історії!

ПРИВІТАННЯ З ДНЕМ СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

У день всіх закоханих вітаємо всі пари будь-якого віку. Бажаємо щастя, веселощів, ласки, турботи, затишку. Нехай цей день для одних стане прекрасним початком довгих відносин, а для інших чудовим їх продовженням. Нехай ангели любові слідують за вами, не відпускають ні на хвилину.

неділя, 12 лютого 2017 р.

НЕПОВТОРНІ, ЧАРІВНІ СВІТИ ГАЛИНИ РІДНОЇ

ГАЛИНА РІДНА
(15.02.1952)
Народилася художниця 15 лютого 1952 року в с. Степне Полтавської обл. Закінчила Одеське художнє училище (1973), Миргородський керамічний технікум ім. М.Гоголя (1975). Член НСХУ.
Рідко хто здатен вкласти у свої роботи стільки життя, що вони починають здаватися самодостатніми світами. Іще важче населити такі світи живими образами, які промовлятимуть до кожного. 
Можна сказати, що творчий шлях художниці був призначений їй від початку, ставши не стільки результатом вибору, скільки неможливістю уникнути його, спонукаючи до постійного пошуку, невтомної праці, певною мірою самопожертви та зречення від цінностей звичайного життя. Намагання комплексно осягнути весь творчий набуток художниці важко назвати здійсненним, адже різні періоди творчості Галини Рідної подарували світу вкрай різноманітні за тематикою, стилістикою та технікою роботи. У такому різноманітті і реалізовувався творчий пошук, кристалізувався та зростав талант художниці. Починаючи від раннього, романтичного періоду масштабних олійних полотен і закінчуючи сучасними, зрілими та вивіреними зразками декоративної графіки, складно передбачити, в якому напрямку буде здійснюватися поступ надалі.
Поєднання зразків українського народного розпису із авторською стилістикою знайшло відображення у серіях декоративних робіт 1980-х, виконаних у змішаних техніках, із потужними впливами авангарду та символізму. Український народний розпис, довершений та неповторний у своєму відвертому примітивізмі, такий же унікальний, як у М. Приймаченко чи Г. Собачко-Шостак, у роботах Галини Рідної постає черговою прикметною варіацією. Разом із очевидним народним елементом, у роботах вгадується потужний авторський задум. Максимально спрощені та схематизовані, але водночас дуже живі, динамічні та складні форми, попри свою умовність, промовляють максимальною концентрацією кольору та мислеобразу.
Окремої уваги заслуговує графічна "Гоголівська серія", надзвичайно містична та багата цікавими смислами, серії "Ліричні" та "Українські" мотиви" 1980–1990-х. Деякі графічні роботи нагадують ескізи, які можливо постануть у кольорі або так і залишаться лаконічно чорно-білими. Повторювана та впізнавана стилізація, використання схожих образних рядів та символів ніби об'єднують ці серії у вичерпну абетку світовідчуття художниці.

субота, 11 лютого 2017 р.

КИРИЧЕНКО РАЇСА ПАНАСІВНА

До дня пам'яті
У світлий день християнського свята Покрови Матінки Божої – 14 жовтня 1943 року у селі Корещина Глобинського району в родині фронтовика Панаса Коржа та його дружини Марії народилася донечка Рая. "Сім'я була величенька – писала Раїса Кириченко, батьки, чотири брати та я… Тато з мамою жили дружно, були гарною парою, удвох журилися, співали і танцювали, то ж було кого послухати і навчитися добра".
Першу співочу практику Раїса Кириченко пройшла у Землянківській школі, в громадському житті якої приймала активну участь. Була щаслива, що пісня так вільно ллється з її грудей, що так слухають її, так аплодують дзвінкому голосу. Здавалося, цьому голосу було затісно в шкільних стінах, він виривався на волю, на широкий простір. Вірила, що неодмінно стане співачкою, буде виступати на великих сценах і слухатиме її не гурт малят, а багато солідних дорослих людей. Першою її піснею була російська "Вижу чудное приволье". 
Життя перемагало, прийшла юність, чекала чогось нового, незвичайного, співоча душа рвалася до вершин. І тут доля щиро усміхнулася Раїсі. Красива, ставна, співуча дівчина привернула увагу професійного музиканта Павла Оченаша, а свято пісні у с. Великі Кринки стало для Раї Корж відправною точкою у світ мистецтва. Керівник народного хору Кременчуцького автомобільного заводу КрАЗ Оченаш П.Ф. запросив її працювати у колективі. Це була перша співоча школа, перші сходинки до слави.
У січні 1961 р. співачка стає солісткою народного хору Кременчуцького автомобільного заводу під керівництвом Павла Федоровича Оченаша. Вже з червня 1962 р. працює у професійному колективі – Полтавському жіночому хоровому театралізованому ансамблі "Веселка", концертмейстером та баяністом якого був Микола Михайлович Кириченко. Піснею Бог освятив їхнє світле й чисте кохання. Цього ж року сталася трагедія – пішов з життя батько співачки.
У листопаді 1962 р. Раїса Опанасівна переїздить на роботу до вокально-хореографічного ансамблю "Льонок" при Житомирській філармонії. А 15 грудня 1963 р. Раїса Опанасівна та Микола Кириченко одружилися.

пʼятниця, 10 лютого 2017 р.

БАТЬКО ПШЕНИЧНИХ КОЛОСКІВ

110 років від дня народження Василя Ремесла
Ці слова присвячені відомому не тільки на Україні, а й далеко за її межами, селекціонерові, двічі Герою Соціалістичної Праці, академіку Академії наук СРСР та Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна (ВАСГНІЛ), лауреатові Ленінської та Державної премій, професору, доктору сільськогосподарських наук Василю Миколайовичу Ремеслу. У 70–80-ті рр. минулого століття, у часи розквіту його таланту, у Радянському Союзі важко було знайти людину, яка б не знала Василя Миколайовича в обличчя, адже плакати з його портретом були майже в усіх хлібних магазинах країни. Виведені ним сорти озимої пшениці Миронівська-808, Миронівська ювілейна, Іллічівка та інші висівались на територіях радянських республік, та забезпечували високу врожайність. 
Василь Миколайович Ремесло народився 10 лютого 1907 р. в селі Теплово Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині с. Теплівка Пирятинського району Полтавської області). На його долю випало чимало випробувань: революції, війни, голодомори, репресії тощо. Але від діда-прадіда навчився Василь шанувати хліборобську працю. З раннього дитинства запам’ятав він кремезну постать діда Калістрата у білих штанях,з полотняною торбиною сівача, коли його руки розкидали по ниві пшеничне зерно. Після отримання початкової освіти в семирічній трудовій школі він вступив до Лубенської сільсько-господарської профшколи і як найкращий учень, після її закінчення, був направлений на навчання до Маслівського інституту селекції та насінництва ім. К. Тімірязєва – у «Маслівську академію», як його тоді називали. Це був унікальний навчальний заклад. Він відіграв виняткову роль у житті В. Ремесла, надавши йому найкращу на той час освіту за фахом. Після закінчення Маслівського інституту (1928 р.) його спрямовують до Укррадгоспоб’єднання (м. Харків), пізніше – у радгосп «Відродження» Мелітопольського округу Запорізької області, а у лютому 1929 р. – до Кременчуцького окружного союзу насіннєвої кооперації. Уникаючи тих катастрофічних подій, що спіткали його Батьківщину в драматичні 30-ті роки, коли на селі відбувалася суцільна колективізація, Василь Миколайович був змушений у 1930 р. виїхати з України. Наступні понад десять років життя В. Ремесла тісно пов’язані з Росією. У цей час він мав змогу зустрічатися з корифеями сільськогосподарської науки – М. Вавиловим, В. Шехурдіним, А. Сапєгіним, В. Юр’євим та іншими, які великою мірою вплинули на формування молодого вченого. Спочатку він поїхав до міста Дербент і влаштувався

ТАРАС АНТИПОВИЧ – ПЕРЕМОЖЕЦЬ РЕЙТИНГУ

"ЛітАкцент року – 2016" у номінації "Проза".
"ЛітАкцент року" — книжкова премія літературного порталу "ЛітАкцент". Надається у трьох номінаціях: "Художня література", "Літературознавство" та антипремія "Золота булька". Розмір грошової винагороди у перших двох номінаціях становить 5000 гривень. Переможці визначаються групою експертів у кількох етапах протягом року. Нагорода надається враховуючи художню або наукову якість книги, а також поліграфію видання. 
27 січня 2017 року в Києві відбулася церемонія нагородження переможців книжкового рейтингу "ЛітАкцент року –2016". 
Подаємо інформацію для користувачів про переможця у номінації "Проза" – полтавця Тараса Антиповича. 
Тарас Георгійович Антипович народився 10 липня 1978 року у м. Полтаві у родині, шанованих у краї, журналістів. Закінчив полтавську СШ № 3. Вищу освіту отримав у Львівському національному університеті імені Івана Франка на факультеті журналістики. Працював журналістом у багатьох періодичних виданнях. Був першим заступником головного редактора журналу «Сучасність». 
Його перший роман "Мізерія" (2007) був відзначений Всеукраїнським рейтингом "Книжка року" як найкращий прозовий дебют. Інтерес критиків викликав також цикл оповідань "Тіло і доля" (2008). 
2011 року у видавництві А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА вийшов друком фантастичний роман Антиповича "Хронос", який отримав позитивні оцінки літературознавців. 
Живе і працює в м. Києві. 
Недавня розмова з письменником, журналістом, сценаристом відкриє користувачам незнані досі грані творчості нашого земляка, його особливе світобачення. Багато що пов'язує молодого митця з Полтавщиною : пам'ять, місцева говірка, родина. 
БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

  • Антипович, Тарас. Хронос : історія одного винаходу [Текст] : роман / Т. Антипович. - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. - 200 с. 
  • Антипович, Тарас. Мізерія [Текст] : роман / Т. Антипович. - К. : Нора-Друк, 2007. - 208 с.

ЮЛІЯ ДЕЙНЕГА

До 25-річчя від дня народження 
Народилася 13 лютого 1992 році в місті Карлівка Полтавської області. Випускниця Карлівської загальноосвітньої школи №3. Закінчила факультет філології та журналістики Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
"Читати навчилася дуже рано і читала все, що лиш попадалося на очі, в цьому були і свої мінуси, оскільки написи на стінах я також читала і потім усіх розпитувала, що означають ці слова" – згадує Юлія.
Неодноразова переможниця районних конкурсів на кращого читця, володарка Гран-прі обласного конкурсу "Шевченко в моєму серці". Отримала І місце на обласному етапі всеукраїнського конкурсу "Я – патріот" за оповідання "Марійка-квіточка", ІІ місце в обласному конкурсі "Собори душ своїх бережіть". Зі своїми творами неодноразово виступала на обласному радіо "Лтава" у програмі "Бібліофіл".
Твори друкувалися в обласній періодиці "Життя і слово", "Зоря Полтавщини", "Дієслово", "Рідний край", збірці молодих полтавських авторів "Острови", збірці оповідань письменників нової хвилі "Озброєні слова", альманасі сучасної української літератури "Нова проза" (Т. 23). Оповідання "З точки зору осені", новела "Віддала", оповідання "Незношені черевички", "Марійка-квіточка", "Один плюс один – дорівнює один" та ін. 
Живе в Чернівцях. Грає в Народному драматичному театрі. Зараз навчається в Чернівецькому Національному університеті імені Юрія Федьковича на філологічному факультеті кафедра зарубіжної літератури і теорії літератури.
Література в бібліотеці:

  1. Дейнега Ю. З точки зору осені. Віддала / Ю. Дейнега // Нова проза. – Луцьк, 2013. – Т. 23. – С. 39–47.
  2. Дейнега Ю. Марійка-квіточка. Один плюс один – дорівнює один : [оповідання, коротка біогр. авторки, уродженки м. Карлівка] / Ю. Дейнега // Острови : альманах молодих полтавських авторів. – Полтава, 2010. – С. 120–135.
  3. Дейнега Ю. Незношені черевички. Руїна : оповідання / Ю. Дейнега // Рідний край. – 2010. – № 1 (22). – С. 49–52.
  4. Юлія Дейнега. Спокій болить // Дієслово. – 2010. – № 5. – С. 5–7.

четвер, 9 лютого 2017 р.

ЧИТАЙТЕ "ГАРРІ ПОТТЕР І ПРОКЛЯТЕ ДИТЯ"

Фактів про Джоан Роулінг:
"Гаррі Поттера" можна прочитати на 65 мовах світу.
  • Вважається, що саме романи Роулінг змогли пробудити у підлітків бажання до читання, яке затьмарювали комп'ютери і телебачення.
  • Одна із слабкостей Джоан - браслети з підвісками. Дізнавшись про це, редактор видавництва Bloomsbury Емма у день презентації сьомої книжки "Поттеріани", подарувала письменниці золотий браслет, обвішаний кулями за мотивами її книжки. Ця прикраса для Роулінг на другому місці після обручки.
  • Життя письменниці було екранізоване у вигляді фільму-біографії "Магія слів: Історія Дж. К. Роулінг". Головну героїню зіграла австралійська акторка Поппі Монтгомері.
  • Для шанувальників "Поттеріани" у 2012 році був створений веб-проект Pottermore. Там може зареєструватися будь-хто охочий і отримати доступ до будь-якої інформації про "Гаррі Поттера".
  • Письменниця так і не дотрималась слова, коли говорила, що, дописавши сьому книгу про "Гаррі Поттера", поставила крапку в цій історії. 30 липня 2016 року в Лондоні в театрі Palace відбулася прем'єра п'єси "Гаррі Поттер і Прокляте дитя", восьмої частини циклу про Гаррі Поттера. Книга з текстом п'єси побачила світ 31 липня 2016 року.
Ролінг, Джоан. Гаррі Поттер і прокляте дитя [Текст] : ч. 1 і 2 : [сценарій п'єси] / Д. К. Ролінг, Дж. Тіффані, Дж. Торн ; [пер. з англ. В. Морозов]. – [К.] : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, [2016]. – 352 с. 

Нова книга про Гаррі Поттера вже в бібліотеці. П'єса про життя вже змужнілого чарівника, створена спільними зусиллями Джоан Роулінг, письменника Джека Торна та режисера-постановника Джона Тіффані. Світова прем'єра спектаклю, поставленого за цією п'єсою, відбулася на сцені лондонського театру "Палас". 

Читається легко, а від сюжету неможливо відірватися. Вихід же в світ книги було приурочено до 51-го дня народження Роулінг. 

Дія відбувається через 19 років після фінальної битви Гаррі Поттера з Лордом Волдемортом. У центрі сюжету – сам Поттер, тепер Гаррі одружений на Джіні, сестрі свого кращого друга Рона Візлі. Він співробітник міністерства магії, він батько трьох школярів, а головним героєм стає його молодший син Альбус, що поступив до школи чарівників Хогвартс.

середа, 8 лютого 2017 р.

ГРОШІ...

Гроші – тема делікатна, і ставлення до неї в кожного своє. Для когось гроші – це свобода і незалежність, для когось – становище в суспільстві, мірило успіху. У грошах закладено зло і добро нашого світу.  Книги, наведені нижче, допоможуть вам зорієнтуватися в дитячій літературі цієї тематики. 
Родарі, Джанні. Пригоди Цибуліно [Текст] : повість-казка / Д. Родарі ; пер. з італ. А. Іллічевський. - К. : Школа, 2008. - 282 с. : іл. : тв. - (Дитячий світовий бестселер)
До теми грошей зверта­ється і відомий італійський письменник і педагог Джанні Родарі в повісті "Пригоди Цибуліно" (переклад А. Іллічевського).
Прості мешканці Лимонного царства за все повинні були платити гроші. Усе навколо, навіть "повітря, було власністю графинь Вишень, і тому всі, хто дихає, повинні платити гроші за оренду повітря". Нарешті, графині Вишні зажадали, щоб суд визнав їхнє право "стягувати орендну плату за дощ, сніг, град, а також за всяку погоду і негоду, яка посилається небом". У цій казковій повісті гроші допомагають розкрити соціальну нерівність різних верств населення.
Жук, Ігор. Золото України : наук.-худож. кн. / І. Жук. - К. : Веселка, 1995. - 27 с.
Гроші часто асоціюються із золотом. Про нього розповідається в цікавій не тільки для дітей, але й для дорослих пізнавальній книзі Ігоря Жука "Золото України". Інформація у ній подається за допомогою сюжету. Герої тво­ру — допитливий хлопчик на ім’я Питасик і автор, який відповідає на його запитання.
Разом з Питасиком читач здійснить цікаву мандрівку до минулого України, дізнається про скіфське золото, золото гетьмана По­луботка; побуває в гостях у львівських золотарів, вироби яких славилися далеко за межами України дізнається про українського Лівшу; про те, як геологи шукають і знахо­дять золото, як його добувають. Це корисне видання стане в пригоді дитині й тоді, коли вона підросте. 

вівторок, 7 лютого 2017 р.

ЧАРЛЬЗ ДІККЕНС

КНИГА "НАШ СЕКРЕТ" РЕБЕККИ ДАН

Ребекка Дан живе в Норвічі. Після вивчення письменницької майстерності в Норвічській школі мистецтв і дизайну, вона працювала протягом кількох років в якості редактора журналу. В даний час вона працює копірайтером. Ребекка захоплюється бігом і серфінгом.
Дан, Ребекка. Наш секрет : роман / Р. Дан ; [пер. с англ. Б. Войченко]. - Х. ; Белгород : Клуб Семейного Досуга, 2016. - 384 с. 
Їй було всього п'ятнадцять. Він був її кумиром, її коханим, її ... шкільним учителем математики. Коли Дарсі дізналася, що мати збирається відвезти її в Лондон, дівчина тремтячими пальцями постукала в двері учителя Тодда Лендлі і увійшла в його будинок. Вона більше не могла стримуватися і поцілувала його.
Вона була готова почути різкі слова або нотації. А він ... відповів на її поцілунок. Тепер він злочинець, який порушив закон, і найщасливіший чоловік на світі. Закохані тікають до Італії, але це не рятує Тодда від в'язниці. Вони зустрінуться знову через сімнадцять років. Забуті почуття спалахнуть з новою силою. Але у кожного з них свої таємниці, страхи, надії. Чи зможе колишня любов змінити їх нове життя? ..
Підводячи підсумок в  цілому, я б радила прочитати цю книгу і сформувати свою думку, вона досить легко читається, але при цьому можна гарненько розім'яти мізки роздумами про те, як би ви поставилися до таких відносин, якщо вона трапиться з вами, у вашій родині, з вашими друзями або просто в вашому місті.
І можу сказати, що від більшої частини історії я отримувала ті емоції, які хотіла. Роман ведеться в двох тимчасових пластах: наш час - від третьої особи, де головну роль грає дівчина Дарсі, і  від імені того самого вчителя містера Лендлі. 
Отже, читайте, розмірковуйте, аналізуйте.....

неділя, 5 лютого 2017 р.

АНТУАН ДЕ СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ. МОЛИТВА

Молитва, написана Антуаном де Сент-Екзюпері в один з найважчих періодів його життя. Вона нагадує про дуже важливі речі і глибоко зачіпає душу і розум.

Господи, я прошу не про чудеса і не про міражі, а про силу кожного дня. Навчи мене мистецтву маленьких кроків.
Зроби мене спостережливим і спритним, щоб в строкатості буднів вчасно зупинятися на відкриттях і досвіді, які мене схвилювали.
Навчи мене правильно розпоряджатися часом мого життя. Подаруй мені тонке чуття, щоб відрізняти першорядне від другорядного.
Я прошу про силу стриманості і заходи, щоб я по житті не літав і не ковзав, а розумно планував протягом дня, міг би бачити вершини і далечінь і хоч іноді знаходив би час для насолоди мистецтвом.
Допоможи мені зрозуміти, що мрії не можуть бути допомогою. Ні мрії про минуле, ні мрії про майбутнє... Допоможи мені бути тут і зараз і сприйняти цю хвилину як найважливішу.
Убережи мене від наївної віри, що все в житті має бути гладко. Подаруй мені чітке усвідомлення того, що складнощі, поразки, падіння і невдачі є лише природною складовою частиною життя, завдяки якій ми ростемо і виростаємо... 
Нагадуй мені, що серце часто сперечається з розумом. 
Хай прийде до мене в потрібний момент хтось, у кого вистачить мужності сказати мені правду, але сказати її люблячи! 
Я знаю, що багато проблем вирішуються, якщо нічого не робити, так навчи мене терпінню. 
Ти знаєш, як сильно ми потребуємо дружбу. Дай мені бути гідним цього найпрекраснішого і ніжного дару долі. 
Дай мені багату фантазію, щоб в потрібний момент, в потрібний час, в потрібне місце, мовчки подарувати комусь необхідне тепло. 
Зроби мене людиною, яка вміє достукатися до тих, хто зовсім "знизу". 
Убережи мене від страху пропустити щось у житті. 
Дай мені не те, чого я собі бажаю, а те, що мені дійсно необхідно. 
Навчи мене мистецтву маленьких кроків...

пʼятниця, 3 лютого 2017 р.

5 КНИГ ЯКІ ТРЕБА НАРЕШТІ ПРОЧИТАТИ У 20 РОКІВ

Сучасний світ поставив нас перед вибором: друкована книга чи електронна? Однією з переваг електронних книг є їхня компактність. Це ціла бібліотека, яку можна носити в сумці - достатньо завантажити обраний твір в Інтернеті. Однак люди все йдуть до книжкових крамниць і бібліотек, тож можна зробити висновок, що друковане слово продовжує жити! Залишилося лише вибрати, що почитати в бібліотеці.
Ремарк, Эрих Мария. Жизнь взаймы : История одной любви [Текст] : роман / Э. М. Ремарк. - Днепропетровск : [б. и.], 1991. - 204 с. : ил.
А ти знаєш як це, коли втрачати вже нічого? Автогонщик Клерфе везе з туберкульозного санаторію смертельно хвору пацієнтку Ліліан. Вона знає, що жити їй залишилося зовсім небагато й мріє провести цей часцікаво та незвично. Це історія, що розриває тебе на частини, а потім знову збирає в єдине ціле. Вона  вчить цінувати життя та не боятися смерті.
Ли, Х.  Убить пересмешника... [Текст] : роман / Х. Ли; пер. с англ. - М. : Детская литература, 1986. - 270 с. : ил
Легка книга про дорослішання маленької дівчинки та її пригоди, веселощі, стосунки з однолітками. Непосидючій малечі доведеться дізнатися багато нового: зокрема, про те, що життя буває несправедливим до дітей, слабких людей і темношкірих. Утім, доброта, співчуття й взаємодопомога залежить не від кольору шкіри, соціального статусу чи суспільної думки. Тільки від людської душі.
Митчелл, М. Унесенные ветром [Текст] : роман : 2 кн. / М. Митчелл. - М. : Логос, 1991, - 606 с.
Дія романа відбувалася на мальовничому Півдні США під час Громадянської війни - одного з найскладніших періодів в історії країни. Яскрава головна героїня намагається знайти себе. а долі людей, яких захопив могутній вихор історичних подій, розкривається в новому світлі.

Кинг, Стивен. Рита Хейуорт и спасение из Шоушенка ; Способный ученик : роман / С. Кинг ; пер. с англ. - М. : АСТ, 2000. - 304 с.
Якщо і якийсь момент ви почнете сумніватися в силі людського духу, просто прочитайте цю книгу. Це історія про невинну людину, засуджену до вічного ув'язнення в тюремному пеклі, історія виживання там, де вижити практично неможливо. Найвеличніша повість про втечу та порятунок.
Паланик, Чак. Бойцовский клуб [Текст] : роман / Ч. Паланик ; пер. с англ. Кормильцева И. - М. : АСТ, 2004. - 345 с.
Це книга про свободу та пошук власного "Я". Ми живемо в полоні речей, суспільної думки, практично в усіх ідентичні свою яскраву особистість, однак "від того, що ти запхнув у дупу перо, ти не став павичем".

четвер, 2 лютого 2017 р.

КЛАСИКИ В МОДІ

Який вигляд мали б видатні поети та письменники минулих століть, якби жили у наш час? Разом із найбільшим в світі магазином українських брендів "Всі. Свої" ми одягнули відомих авторів у речі з актуальних осінньо-зимових колекцій та пригадали їхню лірику про ці холодні, але дуже поетичні пори року.

середа, 1 лютого 2017 р.

ЄВГЕН ГРЕБІНКА

175 років від дня народження
Уже так думаю, що немає на світі кращого місця, як Полтавська губернія.
Господи Боже мій милостивий, що за губернія …
Довіку не забуду, як я жив у Полтавській губернії поблизу Пирятина.
Є. Гребінка
Серед тих, хто утверджував українську мову як мову самобутньої української культури, хто закладав основи нової української літератури, почесне місце належить Євгену Павловичу Гребінці. Один із найзатятіших українців, він, ніколи не забуваючи про свій давній козацький родовід, свою малу батьківщину, умів підкорити аристократичні салони Петербурга, згуртувати там діячів української літератури і культури. Творчість письменника наповнена щирою любов'ю до рідної України, її героїчного минулого, до народних пісень, звичаїв. Звідси він черпав наснагу для своїх творів, хоч більшість з них – написані російською мовою.
Основні дати життя і творчості Є. П. Гребінки 
  • 1812,12 лютого – народився на х. Убіжище Перятинського повіту;
  • 1825-1831 – навчання в Ніжинській гімназії вищих наук;
  • 1827 – написаний перший і єдиний драматичний твір для самодільного театру "В чужие сани не садись";
  • 1829 – робота над перекладом українською мовою поеми О. Пушкіна "Полтава";
  • участь у виданні рукописних журналів "Аматузія", "Пафія";
  • 1830 – притягнення для розслідування "справи про вільнодумство" у Ніжинській гімназії;
  • 1831 – друкування творів на сторінках "Українського альманаху", журналу "Московский телеграф";
  • служба обер-офіцером резервного еспадрону малоросійського козачого полку, вихід у відставку;
  • 1833 – надруковано уривок з перекладу поеми О. Пушкіна "Полтава";
  • переїзд до Петербурга;
  • 1834, лютий – робота реєстратором у комісії духовних училищ;
  • 1834, вересень – вихід збірки байок "Малороссийские приказки" окремим виданням;
  • 1835, червень – знайомство з Т. Г. Шевченком;
  • 1836 – друге видання збірки байок "Малороссийские приказки";

НА ВАРТІ СТРАЖДАННЯ...

(1901-1937)
"Коли б хтось запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих-тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по-простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не задумався і відказав - Валер'яна  Підмогильного".
У "Розповідях про неспокій" Ю. Смолич 
Валер'ян Петрович Підмогидьний – талановитий український письменник і перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського "розстріляного відродження". Життя його було важким та коротким, а творчість – самобутньою, яскравою, вистраждалою та правдивою, що йшло всупереч тогочасній владній ідеології і не могло залишитися напоміченим. Його творчий шлях тривав п'ятнадцять років, у самому розквіті сил грубо вилучений не тільки з літературного процесу, а й із самого суспільства, життя, устиг написати оповідання, романи, зробити безліч перекладів із французької класики та багато іншого. Ім'я письменника, пройшовши через півстолітнє забуття, нарешті повернулося до вітчизняного та світового читача; українська література пишається таким талантом.
Валер’ян Підмогильний (1901-1937) неореаліст, народився 2 лютого 1901 у с. Чаплі. Закінчив церковноприходську школу та Катеринославське реальне училище. Навчався у Катеринославському університеті У 1920-1921 працював учителем. 1921 — вирушає до Києва і працює бібліографом у Книжковій палаті. Одружується з донькою священика Катериною Червінською у Ворзелі, подружжя поселяється в Києві. Працював редактором у видавництві "Книгоспілка", а з 1925 — у журналі "Життя й революція" Стає організатором літературної організації "Ланка", а потім МАРСу. 
1929 — переїздить до Харкова, де починаються репресії проти нього. 1933-1934 — пише останній твір "Повість без назви..", яку так і не закінчив. 
8 грудня 1934 заарештовано 9 червня 1935 прибув на Соловки як особливо небезпечний політичний злочинець. В період з 27 жовтня по 3 листопада 1937 розстріляли в урочищі Сандармох. У 1956 був посмертно реабілітований. 
Твори: 
- перше оповідання – «Важке питання»
- 1919р. «Гайдамаки», «Ваня» 
- 1920р. перша книга «Твори. Т. 1» 
- 1921р. повість «Остап Шаптала»
- 1924р. «Сонце сходить» 
- 1925р. оповідання «Син»
- 1927р. збірка «Проблема хліба» 
- 1928р. роман «Місто»
- 1930р. роман «Невеличка драма» 
- 1933р. оповідання «З життя Будинку» 
- 1934р. «Повість без назви..» (незакінчена)
БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...