вівторок, 12 грудня 2017 р.

ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

13 грудня 
Святий Андрій Первозваний був покровителем молоді.
Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці   Києва. Хоч Андрій Первозванний – християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".
В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя. 
За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили...
Народні прикмети:
  • Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде  – холодна й сніжна.
  • Якщо тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.

неділя, 10 грудня 2017 р.

ТОП БАРАБУКИ

Традиційно наприкінці року редакція сайту «BaraBooka. Простір української дитячої книги» оприлюднює довгий список найкращих українських книжок для дітей і підлітків за 2017 рік. У список увійшли 42 книжки для родинного читання різних авторів, жанрів і стилів.
Довгий список найкращих книжок подаємо в абетковому порядку:
  1. Іван Андрусяк. Лякація / Ілюструвала Лілія Курцеба (Фонтан казок)
  2. Соня Атлантова. Миші (Фонтан казок)
  3. Надя Біла. Крута компанія (ВЦ «Академія»)
  4. Віолетта Борігард. Усе через банани (Віват)
  5. Велика ілюстрована книга казок (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
  6. Вертка бешкетна абетка. Текст: Катерина Перконос, ілюстрації: Олена Ястремська (Маміно)
  7. Галина Вдовиченко. 36 і 6 котів-детективів / Ілюструвала Наталка Гайда (ВСЛ)
  8. Вовк під вікном / Намалювала Наталя Кащак (Маміно)
  9. Леся Воронина. Таємне Товариство Ботанів, або Екстрим на горі Підстава / Ілюстрував Володимир Штанко (Знання)
  10. Надійка Гербіш. Мене звати Мар’ям / Ілюструвала Марія Фоя (Віват)
  11. Глосарій моди. Ілюстрації одягу українських дизайнерів. Текст: Яна Подосєльнік, ілюстрації: Марія Суслова (Артбукс)

середа, 6 грудня 2017 р.

МИКОЛА КУЛІШ

М. Г. Куліш
Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 р. у селі Чаплинці Дніпровського повіту Таврійської губернії (зараз - Херсонська область) в бідній селянській сім'ї.
Родина його батьків жила бідно: батько майже все життя провів у наймах. 
Мати була родом з Полтавщини, але прийшла у Таврію на заробітки і залишилася там назавжди. Була неграмотною, але від природи - надзвичайно обдарованою. Вона мала хист у розмальовуванні хат, за що добре платили. На ці кошти родина і жила. Для Миколи вона назавжди залишилася молодою: померла, коли синові було всього 8 років. Хлопчикові змалку довелося служити у панських економіях та заможних селянських родинах. З п'яти років він вже пас чужих овець, зазнав гіркоти перебування в наймах. "Люблю... голоту. Серцем її люблю", - напише згодом драматург. 
Миколі Гуровичу Кулішу судилося прожити лише 45 років. Але за цей час він встиг зробити незрівнянно багато. 
М. Куліш - один із засновників української модерної драматургії. Його п'єси є кращим зразком світового мистецтва. Їх постановка у "Березолі" Леся Курбаса дала можливість двом корифеям українського театру, синтезувавши текст і режисерський талант, показати найболючіші проблеми тих років.
За десять років письменницького життя він створив десяток п'єс. Майже кожен із його творів був блискучим драматургічним матеріалом для постановки в театрі й певним етапом у розвитку театрального мистецтва. Жоден із радянських драматургів не сприяв розвитку театру в такій мірі, як Микола Куліш.
Низка його п'єс перекладена російською, латиською, литовською, чеською, польською, англійською, німецькою мовами, поставлена у театрах Росії, країн Прибалтики, Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, Канади і США. 
У грудні 1934 р. драматурга було заарештовано, звинувачено у приналежності до терористичної організації і зв'язках з ОУН. Під час судового процесу щодо "Справи боротьбистів" у березні 1935 р. М. Куліш був засуджений до 10 років соловецьких таборів. На Соловках утримувався у суворій ізоляції. Хворого на туберкульоз, позбавленого права на прогулянки і медичну допомогу, в листопаді 1937 р. М. Куліша та ще декількох ув'язнених, за постановою особливої трійки УНКВС у Ленінградській області від 09.10.1937 р., було розстріляно.
Реабілітований 4 серпня 1956 р. за відсутністю складу злочину.
КНИГИ:
  1. Куліш, Микола Гурійович. Мина Мазайло [Текст] : біографія письменника, стислий переказ твору, аналіз тексту, зразки учнівських творів : посібник : 11-й кл. / М. Г. Куліш ; авт.-укл. В. В. Паращич. – Х. : Ранок, 2000. – 64 с 
  2. Куліш, Микола Гурійович. Твори / М. Г. Куліш // Українське слово : в 4 -х кн. : кн. 2. – К. : Аконіт, 2003. – С.295-360. . 
  3. Куліш, Микола Гурійович. Народний Малахій ; Мина Мазайло [Текст] / М. Г. Куліш // Антологія української драматургії. – К. : Мистецтво, 2006. – С.174-325. . 
  4. Куліш, Микола Гурійович. Маклена Граса : п'єси / М. Г. Куліш. – Х. : Фоліо, 2007. – 318 с. 
  5. Куліш, Микола Гурійович.Твори [Текст] : в 2-х т. / М. Г. Куліш. – К. : Дніпро, 1990 – Т. 1 : П'єси. – 1990. – 506 с.

середа, 29 листопада 2017 р.

ВОНА НАПИСАЛА ПРО ВОЇНІВ, ЯК НІХТО…

Ганна Волкова
28 листопада 2017 року в літературно-мистецькій вітальні нашої бібліотеки відбулася презентація першої книги відомої полтавської журналістки, лауреатки обласної премії ім. П. Артеменка, власного кореспондента всеукраїнської газети "Факты и комментарии" Ганни Волкової "Якби не війна…".
Книга вийшла у видавництві "Полтавський літератор" як соціально значуще видання і отримала друге місце в номінації "Краще прозаїчне видання" одинадцятого обласного конкурсу "Краща книга Полтавщини – 2017". До неї увійшли 39 кращих журналістських "живих" матеріалів, найбільш резонансних, які написані Ганною Григорівною по гарячих слідах. Вона відзначає, що разом зі своїми героями переживала і важкі бої, і боротьбу за виживання, і гіркоту втрат, і радість перемог.
Десятикласники СШ № 18, познайомившись з авторкою, її книгою, яку вона подарувала бібліотеці, зрозуміли, що її неможливо прочитати за один раз – тут стільки горя, сліз і навіть запахів війни. Ганна Григорівна надала зі свого архіву частину фотографій героїв публікацій, які були продемонстровані присутнім.
Журналістка вразила старшокласників своїм ставленням до справи, до доль своїх земляків, коли вона, не дивлячись на обставини, на погоду, "летить" до тих, хто потребує допомоги.
Учні сфотографувались разом з Г. Г. Волковою, отримали візитки, автографи.

понеділок, 27 листопада 2017 р.

ВИШИВКА - СВЯТИЙ СКАРБ НАРОДУ

Народна вишивка – це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами талановитих народних майстринь. Наше завдання – не розгубити його, передати це живе яскраве диво наступним поколінням.
Саме тому, 23 листопада 2017 року, у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Олеся Гончара у рамках Дня краєзнавства відбулася творча зустріч із сучасною полтавською майстринею Цубер Оленою Іванівною.
В цей день всі запрошені почули цікаву розповідь про історію, орнаменти, техніки українського, зокрема, полтавського вишивального мистецтва, яка супроводжувалась відеорядом і музичними творами, переглянули книжкову виставку "У вирі узорів Полтавщини", виставку творчих робіт О. І. Цубер "Неначе доля хрестиком вела…".
Основне ж – поспілкувалися з Оленою Іванівною. Говорили шанувальники з майстринею про все: і про шалі, і про вишивки, і про її волонтерство, і про "моржування", яким вона займається, і про кохання... Цікаво, що надихнули її на рукоділля мамині вишивки гладдю та виставка робіт видатної вишивальниці, уродженки м. Лубни, Героя України В. С. Роїк.
Магія творчості захопила дівчат, учениць професійно-технічного училища № 31. Вони одна за одною підходили до робіт Олени Іванівни, розглядали їх, дякували за енергетику позитиву, яку вони несуть, а також долучилися до акції "Виший на рушнику "Україна всіх єднає".
До речі, оберіг, на якому вишили і свої хрестики викладачі і учениці навчального закладу, побував у зоні АТО, багатьох містах України, назви яких присутні прочитали на великому полотнищі оберегу.

неділя, 26 листопада 2017 р.

МІСТИЧНА ПОЛТАВА

ТАЛАНОВИТА ПОЛТАВКА ПОТРЕБУЄ ДОПОМОГИ!!!

Марина Єщенко
Сучасна українська проза немислима без сильних молодих письменників, які активно впливають на розвиток української літератури. 
Серед них – Марина Єщенко, неповторна і яскрава особистість, яка встигла зарекомендувати себе книгами "Поговори зі мною" і "ЖиттЯ моЄ!!!", великою кількістю публікацій в різних антологіях і збірниках – "Перша тисяча кроків", "Parasol", "Свідки слова" та інших. Також її  твори можна знайти в періодиці, альманахах і журналах "Пробудження" (2004), "Дивовижність" (2008), "Собори душ своїх  Бережіть" (2008), "Нова проза" (2009), "Дніпро" (2011) і багатьох інших. 
Марина – талановитий прозаїк-абсурдист і яскравий, колоритний поет, кандидат філологічних наук (жартуючи, називає себе "кандидатом абсурдних наук»), бібліотекар, критик і публіцист. Лауреат Міжнародної українсько-німецької літературної премії ім. О. Гончара,  премії видавництва"Смолоскип", Всеукраїнських літературних конкурсів – "Любіть Україну", "Троянди й виноград", ім. Вадима Коваля, "Собори душ своїх бережіть".
Про її творчість дуже позитивно відгукуються авторитетні критики і письменники. 
Народилася Марина 15 березня 1986 року в с. Великий Кобелячок Новосанжарського р-ну Полтавської області. 
Закінчила Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова і магістратуру Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка. 
Нині працює в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича. 
Бере активну участь в роботі літературної студії "Перехрестя", в засіданнях літературного клубу "Маруся", групи "Свідки слова" та інших. 
Активно пише статті, рецензії на нові книги сучасників. 
SOS!!! Марині необхідна допомога! 
На жаль, недавно у Марини трапився інсульт. Декілька днів тому її  перевели із реанімації у звичайну палату, але стан дівчини стабільно важкий. Її сім'я просить про допомогу всіх небайдужих. Інститут філології КНУ імені Т. Шевченка збирає кошти на лікування. 
Шановні полтавці! Приєднуйтесь і Ви до доброї справи!
Карта мами Марини: 5168 7422 0765 1443 (Приватбанк): Катерина Антонівна Єщенко. 
Сторінка Марини в Facebook: 

БІБЛІОТЕКАРІ ВІТАЮТЬ ПЕРЕМОЖЦІВ КОНКУРСУ "КРАЩА КНИГА ПОЛТАВЩИНИ – 2017"!

10 листопада у музеї славетної співачки, Героя України Раїси Кириченко, що знаходиться в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, відбулася церемонія нагородження переможців цьогорічного обласного конкурсу. Він став традицією і проводиться вже 11 років поспіль.
У семи номінаціях відзначили як авторів, упорядників книг, так і видавців. Автори книг отримали дипломи, записники з логотипом "Краща книга Полтавщини" та квіти, видавництва – кубки.
Переможців немало, спочатку назвемо тих, хто виборов перші місця:
"Краще історико-краєзнавче видання" – Гавриш П. "Більська минувшина" (вид-во "АСМІ");
"Краща університетська книга" – Шевчук С. "Суспільна географія в Україні. Теорія та практика досліджень" (вид-во "АСМІ");
"Краща поетична збірка" – Вовченко Г. "П'ю серцем кожну днину" (вид-во "Дивосвіт");
"Краще прозаїчне видання" – Тютюнник Г. "Вир" (роман) та Тютюнник Григір "Вир" (кіносценарій), упорядник О. Неживий (вид-во "Дивосвіт");
"Краще видання для дітей та юнацтва" – Слєпцов В. "Наймиліший край" ( вид-во "Полтавський літератор");
"Культура і мистецтво" – перше місце не присуджували, друге отримала книга – Магда В. "У нас знімали кіно": кінематографічна Шишаччина" (вид-во "АСМІ");
Гран-прі – Білоусько О., Пустовіт Т. "Полтавщина: шлях до незалежності. 1985–1991 роки" (вид-во "Полтавський літератор").
Не можемо не назвати книги, яка здобула 2-ге місце в номінації "Краще прозаїчне видання" – "Якби не війна…" Ганни Волкової, власного кореспондента всеукраїнської газети "Факты и комментарии", у якій вона працює 17 років. До книги увійшли 39 кращих журналістських матеріалів, написаних за останні два роки по гарячих слідах. 
Автор сподівається, що реальні, найбільш резонансні історії про окремих людей, волею долі втягнених у буремний історичний процес, за яких часто у неї болить серце, зачеплять душевні струни і читачів. 
В цій же номінації 3-тє місце отримало унікальне видання "Україна таки буде" , упорядник О. Ротач (вид-во "Дивосвіт"). Поспілкувавшись з упорядником, до речі, сином покійного Петра Петровича Ротача, знаного в краї науковця, ми дізнались, що ця книга – перша в Україні про громадську діячку, відому українську актрису Ганну Совачову. Олександр Петрович по крупицях зібрав матеріали про неї, пропустив їх через серце, бо Ганна близька родичка його мами.

субота, 18 листопада 2017 р.

ВІТАЄМО ЛЯПАНЕНКА МИКОЛУ ІВАНОВИЧА

Ляпаненко М. І.
Сьогодні, 18 листопада, День народження у Миколи Ляпаненка, журналіста, члена Національної спілки журналістів України. Хтось добре знав його, як генерального директора ОД ТРК "ЛТАВА", комусь на згадку прийдуть пісні на його слова.
Микола Іванович – заслужений журналіст України, кавалер ордена "За заслуги" третього і другого ступенів. Народився в с. Карпиха Семенівського району на Полтавщині. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. З 1974 року трудова біографія пов'язана з Полтавською телерадіокомпанією. Із 1981 по 1991 рр. працював власним кореспондентом Держтелерадіо України по Полтавській області.
З 1 липня 1992 року по 24 квітня 2014 року – генеральний директор телерадіокомпанії "Лтава".
Автор багатьох новел і нарисів, які видавалися на Полтавщині та у всеукраїнських літературних журналах. Автор книги "Причетність", автор і упорядник книги "Сонечко любові". Поет-пісняр, який працює у співдружності з композитором заслуженим діячем мистецтв України Олексієм Чухраєм, народними артистами України Віктором Шпортьком, заслуженим артистом України Олександром Василенком. Микола Іванович був близько знайомий з народною артисткою України, Берегинею української пісні Раїсою Кириченко. І не просто знайомий – їх пов’язувала справжня дружба. Нині М. Ляпаненко – співголова благодійного фонду "Чураївна", створеного задля підтримки талановитих митців області.
Лауреат численних всеукраїнських і міжнародних телефестивалів як автор і керівник телевізійних проектів. На Міжнародному фестивалі журналістики "Віра. Надія. Любов" одержав почесний титул "Керівник мас-медіа року". Лауреат державної премії імені Івана Франка (2009 р.) – як генеральний продюсер документальної телетрилогії "Дороги Гоголя". Лауреат державної премії імені В’ячеслава Чорновола в галузі публіцистики (2012 р.) за документальний фільм "Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров" – як генеральний продюсер. Лауреат літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка (2013 р.) як поет-пісняр – за примноження національних пісенних традицій.

У цей святковий день хочеться побажати вам, щоб щастя завжди було бажаним гостем у вашому домі, щоб всі негаразди та проблеми проходили повз, а в житті вас супроводжували тільки удача і гарний настрій! 

пʼятниця, 17 листопада 2017 р.

НОВИНКИ ТА ЦІКАВИНКИ

Розмаїття української книги продемонстрували в бібліотеці 16 листопада вчителям української мови і літератури області, які проходять проблемне навчання в Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського.
Провідний бібліотекар відділу обслуговування користувачів О. Б. Павленко ознайомила присутніх з Всеукраїнським рейтингом "Книжка року" (за версією провідних видавництв) та рейтингом кращих книг (за версією користувачів нашої бібліотеки). Натхненно, зі знанням справи, з гумором провела Олена Борисівна інформаційний огляд книг найвідоміших українських авторів – лауреатів премій і конкурсів, видань із серій: "Бібліотека Шевченківського комітету", "Золотий письменник України", "Коронація слова", "Життя видатних дітей" тощо.
Провідний бібліограф-краєзнавець Н. М. Требіна розповіла філологам про письменників і літераторів – переможців обласного конкурсу "Краща книга Полтавщини – 2017", представила нову бібліографічну продукцію, підготовлену сектором краєзнавчої літератури та бібліографії, наголосила на знакових датах 2018 року в літературному житті краю.
Зацікавили сільських вчителів енциклопедії, довідкові, науково-методичні видання, запропоновані провідним бібліотекарем відділу читальних залів О. О. Поліщук.
Завідувачка відділу гуманітарних дисциплін ПОІППО імені М. В. Остроградського О. П. Коваленко подякувала бібліотекарям за надану цікаву інформацію і висловила бажання й надалі співпрацювати з нашою бібліотекою.

неділя, 12 листопада 2017 р.

НЕСПОКІЙ І ТАЛАНТ - ДВА КРИЛА ДОЛІ ПОЕТА-ПІСНЯРА АНДРІЯ МАЛИШКА

Андрій Самійлович
 Малишко
(14.11.1912-17.02.1970
Найпочесніше місце в історії літературної України посідає Андрій Самійлович Малишко – поет величезного самобутнього обдарування, гордість та окраса української поезії. Ще за життя він став класиком літератури, його ім’я заслужено постало поряд з іменами таких корифеїв новітньої української поезії, як Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Микола Бажан. 
Народився 14 листопада 1912 року в мальовничому селищі Обухові на Київщині серед своєрідної природи, де поєдналися напівгірські краєвиди з широчінню Дніпра. 
"Сім’я наша, – згадує Андрій Самійлович, – була велика, –одинадцятеро дітей та батько з матір’ю, старенька бабуся. Землі ж батько мав біля двох десятин – всіх не прогодуєш. 
Хочеш не хочеш, доводилось займатись шевським ремеслом, а в засушливі роки ще весною він ішов з сусідами на заробітки в далеку Таврію, в каховські степи". 
Дитинство Андрія, як й інших дітей із селянських родин, проходило у суворих умовах трудової сім'ї, де шматок хліба добувався наполегливою працею і цінився, як найвищий дар, де мала дитина вже знала, що розтоптана крихта – великий гріх. Хоч дитинство і було нужденне, але освітлене родинною злагодою і материнською ласкою. Маючи тонку і вразливу душу, вірне, спостережливе око, природний талант, майбутній поет свідомо і підсвідомо вбирав у себе звичаї народу, перлини його поетичної творчості, його духовне багатство, лад рідної мови, щоб потім на цьому родючому ґрунті виростити свою оригінальну, самобутню, чарівну поезію. 
Вірші почав писати ще дитиною. Побудником цього була народна пісня, яка, гостюючи вечорами в співочій сім’ї Малишків, розпалювала фантазію хлоп'яти, виводила його душу з тісної хатчини на простори незвичного, часто героїчного життя, давала відчуття щастя, яке людина спроможна зазнати лише в стані співу.
Спочатку хлопець вступає до Київського технікуму. Цей вибір був помилковий, але він думав тоді лише про те, як би швидше "стати на ноги".
У 1929 році Малишко вступив до Інституту соціального виховання (пізніше Інститут народної освіти, зараз – Київський державний університет) на філологічний факультет.

четвер, 9 листопада 2017 р.

БОГДАН ЛЕПКИЙ - ВЕЛЕТ УКРАЇНСЬКОГО ІНТЕЛЕКТУ і ПАТРІОТИЗМУ

Богдан Лепкий
(09.11.1972-21.07.1941)
Коли шукаємо в нашій історії конкретні й повчальні дороговкази, які вказували б правильний і праведний шлях для українців сьогоднішніх, найчастіше звертаємося до постатей видатних письменників, яких так щедро дарував Україні Господь і які високо підносилися на світові висоти інтелекту.
Серед них бачимо численні постаті українських письменників, які далеко випереджували сучасних їм світочів інших народів, інших культур. Та чи завжди українці вміли їх достойно цінувати? І чи належно оцінюємо їх тепер ми, чи й далі, страждаючи якимсь комплексом власної меншовартості, не помічаємо велетів духу, посланих Україні самим Богом?
Пропоную звернути погляди до постаті, що представляє надзвичайно потужний інтелект, постаті, якою може гордитися кожен українець.
Це – вельми багатогранна особистість, оскільки він – поет і письменник, художник і мистецтвознавець, дослідник літературних процесів і перекладач, автор текстів численних музичних творів і теоретик феномену Українського Січового Стрілецтва, видатний педагог і активний громадський діяч. Отакими є іпостасі цього видатного українця, ім’я і твори якого в совєтські часи були строго заборонені, і в наш час це ім’я надто мало згадується й недостатньо пошановується. А це – величний зразок українського інтелекту й гідної постави українця-патріота. Ім’я його - Богдан Лепкий.
Народився Богдан Лепкий на Поділлі в мальовничому селі Крегулець 9 листопада 1872 року в родині священика, відомого в літературі під псевдонімом Марко Мурава.

вівторок, 31 жовтня 2017 р.

ДЗЮБИ – СЕРГІЙ І ТЕТЯНА – ВИ НЕЗРІВНЯННІ!

Днями у м. Дніпро було урочисто нагороджено володарів Відзнаки імені Івана Багряного 2017 року.
Іван Багряний, уродженець історичної Полтавщини, видатний письменник і політичний діяч, автор книг поезії і прози "Золотий бумеранг", "Тигролови", "Сад Гетсиманський", "Буйний вітер", "Огненне коло", "Людина біжить над прірвою" та інших творів.
Відомо, що "антисовєтський"письменник змушений був виїхати за кордон, але й там, в еміграції, до останнього подиху боровся за незалежність рідної України. Художні й публіцистичні твори Івана Багряного видавалися іншими мовами не тільки в Європі, а й у США та Канаді. 
З метою популяризації ідей, творчості та життєвої державницької настанови визначного українця, Фундація Івана Багряного (США) та Всеукраїнський щомісячник «Бористен» (представництво Фундації Івана Багряного на Січеславщині) заснували Відзнаку імені Івана Багряного. 
У 2017 році лауреатами почесної нагороди в т. ч. стали: 
Полтавець, уродженець м. Пирятин Сергій Дзюба – письменник, журналіст, перекладач, критик, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України – за видатну міжнародну діяльність на благо України; 
Дружина пана Сергія Тетяна Дзюба – поетеса, перекладач, літературознавець, журналістка, науковець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор – за високоталановиті переклади українською мовою віршів видатних поетів світу.
Шановні Тетяно Анатоліївно, Сергію Вікторовичу!
Найтепліші вітання Вам від працівників Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені О. Гончара. Зичимо великих творчих успіхів, наснаги у досягненні нових висот у Вашій благородній справі!

понеділок, 30 жовтня 2017 р.

ЮРІЙ КОЦЕГУБ – ПРОРИВ У ЛІТЕРАТУРУ

  ЮРІЙ КОЦЕГУБ
Юрій Михайлович народився 8 березня 1984 року в смт Нові Санжари Полтавської області. Закінчивши школу, вступив до Полтавського професійно-технічного училища № 10, де здобув професію помічника бурильника. У 2002–2003 рр. служив у лавах Збройних Сил України.
Після армії працював по спеціальності, без відриву від виробництва закінчивши Полтавський національний технічний університет імені 
Ю. Кондратюка. У перервах між вахтами Юрій працював над історичним романом "У Темнім Лузі, за Дунаєм", за який 2012 року став лауреатом Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова".
2014 року на "Коронації слова" був удостоєний Спеціальної відзнаки за вірність історико-патріотичній темі у творах, поданих на розгляд журі.
2016 року отримав четверту заохочувальну премію (подвійну, за п'ять надісланих романів!) на конкурс видавництва "Смолоскип".
Нарешті, у жовтні 2017 року Юрію Михайловичу був присуджений диплом і Спеціальна відзнака на Всеукраїнському конкурсі рукописів прози на кращу книгу року "Крилатий Лев–2017" за повість "Нехай лихо спить". Крім того, літератор увійшов до найкращої вісімки серед молодої плеяди конкурсантів, віком до 35 років, твори яких упродовж року будуть опубліковані в спеціальних молодіжних числах часопису "Дзвін". 
Шановний Юрію Михайловичу!
Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара щиро вітають Вас з творчими досягненнями на літературній ниві, бажають, щоб Муза була завжди прихильною до Вас!

неділя, 22 жовтня 2017 р.

ФЕНОМЕН ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ

Є сфера реалізації, де жіночі успіхи помітні, і сфери, де ці успіхи дуже поодинокі. Свого часу Мар'яна Савка висловилася: "Мені видається, у сферах, у структурах, де все чітко регламентовано, ієрархізовано, жінці складніше дійти значних висот. Легше, де тобі не дихають у спину, у тебе немає начальника, ти воюєш тільки з собою. Наприклад, у сфері мистецтва, чи літератури, де кожен за себе – маємо помітні результати". У 4 випуску покажчика представлені жінки- письменниці, які доводять своєю творчістю, що «жіноча» література - це не тільки розповіді про кохання та сімейні стосунки, а й впровадження нових тем, прагнення віднайти загублені духовні цінності. Покажчик розрахований на учнів, студентів, викладачів навчальних закладів та колег, які працюють з молоддю, всіх небайдужих, які захоплюються читанням, та слідкують за новинками літератури. Пропонована література використовувалася при підготовці видання.
"Феномен жіночої прози" : біобібліограф. покажч . / укл. О. В. Пошибайло; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2017. – Вип. 4. – 28 c.

пʼятниця, 20 жовтня 2017 р.

ВУЛИЦЯМИ РІДНОГО МІСТА

Другий випуск біобібліографічної подорожі продовжує розповідь про вулиці Полтави, які перейменовано під час декомунізації на честь відомих людей України. А це – гетьмани, князі, письменники, меценати, політики, художники, громадські діячі та інші, які присвятили життя та діяльність своїй Батьківщині. Відомості про кожного з них доповнюються списком додаткової літератури. Деякі з вулиць отримали свої історичні назви. У 2 випуску розповідається про 34 перейменованих вулиць, а в наступних випусках буде продовження про перейменовані провулки Полтави. До нових зустрічей! Видання не є вичерпним, адресується учням, молоді, бібліотекарям, краєзнавцям та всім, бажаючим більше знати про тих, чиї імена носять вулиці Полтави.
Вулицями рідного міста: біобібліографічна подорож / уклад. О. Г. Радутна; обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2017. – Вип. 2. – 52 с.

четвер, 19 жовтня 2017 р.

ПОЛТАВЦІ - ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОЇ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Біобібліографічний посібник, підготовлений на пошану великого краянина, подає відомості про лауреатів-полтавців, які в різні роки були удостоєні премії. З різних причин премія присуджувалась не щорічно. Відомості про лауреатів, їхню творчість не є вичерпними. До кожної персоналії у логічній послідовності подаються короткі списки літератури. Матеріали подаються за хронологією її присудження, відомості про лауреатів 2013- 2015 рр. не публікувались у пресі, вони взяті з мережі Інтернет. Допоміжний апарат – зміст, іменний покажчик лауреатів премії. Адресується біобібліографічне досьє бібліотечним працівникам, краєзнавцям, викладачам, вчителям, студентам, старшокласникам.
Шанує мудреця нова Вкраїна…: полтавці – лауреати Міжнародної літературно- мистецької премії імені Григорія Сковороди. До 25-річчя її заснування та 295-річчя від дня народження філософа, поета, педагога : біобібліографічне досьє / упорядник Н.М. Требіна; Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2017. – 28 с. 

середа, 18 жовтня 2017 р.

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ'ЯТНИХ ДАТ ПОЛТАВЩИНИ НА 2018 РІК

Видання містить інформацію про події суспільно-політичного, культурно-мистецького життя Полтавщини, ювілейні дати видатних уродженців краю та відомих діячів, чиє життя і діяльність пов'язані з краєм. Адресований посібник бібліотечним працівникам, вчителям, краєзнавцям, широкому колу користувачів бібліотеки. Відбір інформації закінчено 12 жовтня 2017 року.
Календар знаменних і пам'ятних дат Полтавщини на 2018 рік : довідкове видання / упорядник Н. М. Требіна; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2017. – 28 с.

неділя, 15 жовтня 2017 р.

ОНЛАЙН ПЕРЕКЛАДАЧІ

До ваших послуг найпопулярніший безкоштовний онлайн-ресурс перекладач Pragma 6. Є можливість перекладу на 59 мов світу.

Онлайн-ресурс для перекладу тексту від Google. Для користувача доступний переклад на 100 мов світу. Є функція автовизначення мови. а також для багатьох мов є синтезатор мови.
Ресурс для перекладу від Microsoft. Може перекладати на 49 мов світу. Є функція автовизначення мови. а також може перекладати сторінки в Інтернеті.

Онлайн-перекладач від відомої української компанії МЕТА. В ньому можна перевести документ на 8 мов світу.

пʼятниця, 13 жовтня 2017 р.

ВІТАЄМО З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ПИСЬМЕННИЦЮ, ЛАУРЕАТКУ МІЖНАРОДНОЇ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА АЛІНУ КОНОТОП

Аліна Конотоп
Аліна Конотоп народилася 22 жовтня 1987 року в селі Липове Глобинського району Полтавської області. Закінчила Святилівську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. (Глобинського р-ну). У 2010 р. закінчила Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка. За професією вчитель української мови і літератури та світової літератури. Редактор освітніх та літературних видань. Працювала у Великокринківській ЗОШ І-ІІІ ст. вчителем зарубіжної літератури. Заміжня, має двох доньок.
В 2016 році Аліна Конотоп здобула Міжнародну премію імені Олеся Гончара у номінації "Публіцистика".
Письменницю надихало на написання саме життя, бо все брала з нього, подібні ситуації були в неї, в її мами, бабусь, подруг. Свою творчість відносить до постфемінізму, бо фемінізм, на її думку, вже віджив своє (повертаємось до витоків). "Жінка має лишатися жінкою, слабкою, ніжною, вродливою, мудрою (іноді хитрою), а не тягти все і будинок, і поза ним на собі, хоча це не завжди виходить. Їй потрібна міцна опора в житті – чоловік. Все має бути так, як створила природа. У кожного в житті своя роль, але найкраща – роль щасливої людини" – говорить Аліна Конотоп.
Питання долі жінки в суспільстві завжди привертало увагу митців. Про радості й печалі жіночого життя йдеться у книжці авторки Аліни Конотоп "Жінка на українських просторах". Ця книга – перша у творчому доробку авторки. Книжка перша, а пише ще зі школи, а взагалі працювала над книжкою більше року. Авторка описує життя сучасної української жінки.
Кожна жінка, яка її прочитає, зробить для себе певні висновки. З чимось погодиться, з чимось не погодиться. Правда, можливо, дещо перебільшена, можливо, дещо, саркастична, але таке життя, яке воно є.

САЙТИ УКРАїНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

Сайт Оксани Забужко
Сайт письменниці складається з 12 розділів. Крім традиційних (Біографія, Поезія, Проза, Інтерв’ю, Анонси, Нагороди, Фотогалерея, Календар, Контакти), окремо виділена рубрика Громадська діяльність. Заходиш в цей розділ, і бачиш посилання на блог письменниці на Українській правді.
Постійна адреса сайту: http://zabuzhko.com/

Сайт Сергія Жадана.
Цей сайт присвячений українському письменникові Сергію Жадану. Тут Ви знайдете: інтерв’ю з Сергієм Жаданом, критичні статті про Сергія Жадана, фотографії і відео-записи з його виступів, переклади його творів та багато іншого. 
Постійна адреса сайту: http://zhadan.info/


Василь Шкляр. Офіційний сайт письменника.
Сайт письменника складається з декількох розділів: твори, ререклади, нагороди, публікації в пресі, фотогалерея, відео.
Постійна адреса сайту: http://shkliar.com.ua/



четвер, 12 жовтня 2017 р.

ОФІЦІЙНІ САЙТИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ


"Представництво Президента України"
Сайт, присвячений Президенту України, містить останні політичні новини, графік роботи Президента, офіційні документи, промови, радіозвернення, фотоальбом та багато іншого.

"Верховна Рада України"
Основний законодавчий портал містить розділи: Законодавство України, Законопроекти, Пленарні засідання, Депутатський корпус, Сторінки комітетів, фракцій та груп, Інформаційний сервер Верховної Ради, Дирекція телерадіопрограм, бібліотека та журнал Верховної Ради "ВІЧЕ", Сторінка міжпарламентських зв´язків та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Сторінка Рахункової палати.


"Кабінет Міністрів України"
Урядовий портал, що містить усі відомості про роботу Кабміну, довгострокову стратегію розвитку України, нормативно-правову базу документів, довідник, урядову періодику, відомості про історію урядів в Україні, а також працює консультаційний центр, гаряча лінія та багото іншого.

"Верховний Суд України"
Інформаційний сервер Верховного Суду України.





"Конституційний Суд України"
Офіційний веб-сайт Конституційного Суду України.



середа, 11 жовтня 2017 р.

СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС

Пострадянська літературна думка на теренах України виявилася неготовою і світоглядно, і методологічно до пізнання сучасних літературних явищ у контексті системних цивілізаційних змін. Тому так довго і тяжко у нас формуються нові стратегії розвитку літератури та розбудовується книжковий ринок. 
Теперішня критика, утративши апріорний авторитет експерта, не дуже поспішає шукати нові засоби для оцінювання творів й адекватного спілкування з читачем. Критики стоять перед необхідністю вироблення нової термінології для опису актуальних літературних текстів. Ті критичні статті, що друкуються, часто необ'єктивні, заангажовані, відверто упереджені до авторів або захвальні. Часто автори художніх текстів пишуть одне про одного і також не завжди об'єктивно. Інколи взагалі складається враження, що рецензенти читають твори неуважно. Серйозних збірок критичних статей чи літературознавчих монографій – небагато, та й ті видані ще до 2011 р. Об'єктами їх досліджень стають в-основному літературні зубри, відомі ще з 90-х років. 
Великий пласт художньої літератури, яка видається саме сьогодні, залишається неопрацьованим. Існують якісь коротенькі передачі на т/б, відеоблоги, рекламні трейлери видавців, але цього замало. Студентам- філологам треба витратити багато часу, щоб скласти шматочки інформації докупи. Підручника чи посібника порекомендувати їм не можемо, бо не маємо нових підручників. Добре, що є самі художні тексти. Але голосування гаманцем за той чи інший твір проходить на рівні – подобається – не подобається і не впливає на формування критичної думки та літературознавчого аналізу. Таке голосування приносить славу і хоч якусь матеріальну винагороду письменнику. 
Відтепер українська література існує у вільному суспільстві, у ній розвиваються масові жанри – детектив, трилер, містика, фентезі, мелодрама. При цьому загальнонаціональний контекст модифікується у контекстах масової літератури. І водночас в українському письменстві зберігають активність автори, які прагнуть творити "високу літературу", які, апелюючи до масових жанрів, намагаються втілювати у них серйозний зміст: О. Забужко, С. Процюк, Л. Костенко, Василь Слапчук, В. Шевчук, С. Жадан, Українська масова література представлена романами В. Лиса, В. Шкляра, І. Роздобудько, Люко Дашвар, А. Кокотюхи, Галини Вдовиченко, Ан. Дністрового, Л. Денисенко, Н. Гуменюк, М. Матіос, А. Куркова, Н. Доляк, Жанни Куяви, Мирослава Дочинця, Дмитра Кешелі, Галини та Міли Іванцових, Дари Корній, Лесі Білик, Наталки Гурницької, Дари Корній, Лесі Білик, Валентини Мастєрової, Олександра та Наталі Шевченків, С. Талан та багатьох інших. 

вівторок, 10 жовтня 2017 р.

МАДРУЄМО ПОЛТАВСЬКИМ КРАЄМ

Група бібліотечних туристів збирається в умовленому заздалегідь місці, і ми вирушаємо на пошуки нових вражень.
Перша наша зупинка - музей Олеся Гончара, який знаходиться за адресою Полтавська об­ласть, Кобеляцький район, с. Суха. Це  захоплююча екскурсія по музею, присвячена видатному, талановитому українському письменнику.
Музей-садибу Олеся Гончара облаштовано у невеличкій селянській хаті, по­будованій 1892 року Гаврилом і Єфросинією Гончарами. 28 серпня 2000 року відбулося урочисте відкриття літературно-меморіального музею-садиби за учас­тю вдови письменника Валентини Гон­чар. Щорічно, 3 квітня та 14 липня, у музеї проводяться літературно-музичні вечори пам'яті письменника.
У вітринах, згідно з хроноло­гією, розміщено матеріали про Гон­чара – кореспондента район­ної газети "Розгорнутим фронтом". Гончара-студента, Гончара-фронто­вика, Гончара-майстра художнього слова,
Окремим острівком експозиції є стіл, який імітує робочий куточок письменника у його київській квартирі. Предмети, які належали родині Гонча­рів; особисті речі Олеся Гончара; рукописні перші сторінки повісті "Альпи", занотовки до романів "Циклон", "Таврія", "Бриганти­на", "Собор". Велику цінність представляє собою портативна друкарська машинка письменника, листи до друга письменника Олеся Юренка та листи до Олеся Гончара від товариша-однокласника Миколи Білограда... 
Окрема подяка екскурсоводу музею пані Тетяні за чудову розповідь і смачні пироги! Це розумна, чемна, весела людина, професіонал своєї справи! Подяка та низький уклін за Вашу працю!
Наступна наша зупинка село Комендантівка Кобеляцького району. Скільки ще невідомих загадок зберігає наша українська земля! Чи знали ви, наприклад, що на території Європи знаходиться 4 справжніх піраміди, споруджених на зразок єгипетських. Але найцікавіше, що 2 з них знаходяться в Україні, на Полтавщині!
Легендами оповита історія унікальної усипальні на Полтавщині. 15-метрова гранітна піраміда в селі Комендантівка Кобеляцького району належала роду Білевичів.

субота, 7 жовтня 2017 р.

125 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МАРИНИ ЦВЄТАЄВОЇ

Марини Цвєтаєва
Знамениті вірші Марини Цвєтаєвої про кохання знають практично у всіх країнах. У них виражається вся глибина почуттів і емоцій, пережитих людиною. Це цілий світ повний яскравих фарб. Цвєтаєвська лірика - повне розкріпачення всіх пристрастей, нестримна стихія бунтарської, розбійницької, свавільної душі, повне самозабуття, повна самовіддача. Незважаючи на жахливу, трагічну долю, вірші Марини Цвєтаєвої повний любові і життя, віри в Бога і в краще. Її вірші про кохання красиві, чарівні, повітряні та оригінальні. Марина Цвєтаєва - неповторна поетеса.

Мне нравится, что вы больны не мной

Мне нравится, что вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не вами,
Что никогда тяжелый шар земной
Не уплывет под нашими ногами.
Мне нравится, что можно быть смешной -
Распущенной - и не играть словами,
И не краснеть удушливой волной,
Слегка соприкоснувшись рукавами.

Мне нравится еще, что вы при мне
Спокойно обнимаете другую,
Не прочите мне в адовом огне
Гореть за то, что я не вас целую.
Что имя нежное мое, мой нежный, не
Упоминаете ни днем, ни ночью - всуе...
Что никогда в церковной тишине
Не пропоют над нами: аллилуйя!

четвер, 5 жовтня 2017 р.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВЧИТЕЛЯ

Щорічно 5 жовтня в понад 100 країн світу відзначається День вчителя, який був заснований у 1994 році. Це професійне свято всіх вчителів, викладачів і працівників сфери освіти - день, у який вшановує роль і заслуги вчителів у процесі якості освіти на всіх рівнях, а також їхній неоціненний внесок у розвиток суспільства. 
У Всесвітній день вчителя ООН пропонує батькам і всім громадянам на хвилину задуматися про те, як змінив їхнє життя гарний учитель, пам'ять про якого вони зберегли.

середа, 4 жовтня 2017 р.

ПОМІЧНИКИ ТА ДРУЗІ ЛЮДИНИ

4 жовтня - прекрасний привід проявити любов до братів наших менших, адже саме в цей день відзначають Всесвітній день тварин. Це свято шанують не тільки представники природоохоронних організацій, а й просто звичайні люди, в житті яких тварини займають особливе місце.
Вперше це свято відзначали в 1931 році, коли відповідне рішення про його заснування прийняли засідателі Міжнародного конгресу прихильників громадського руху з захисту природи. Цей захід відбувся у Флоренції.
Однак очевидно одне - людина в переважній більшості випадків залишається чільною і домінуючьою істотою,  і ці відносини ніяк не можна назвати братніми.
У багатьох містах України за різні заслуги тваринам встановлюють пам'ятки. До вашої уваги найцікавіші з них.
Але українська любов до сала перевершила всіх: мало кому відомо, що за кількістю пам'яток свині Полтавщина є беззаперечним лідером в світі: на території області їх таких шість! 
Пам'ятник свині (Полтава)
Перший з них встановлений в минулому столітті на початку сімдесятих біля фасаду головного корпусу Полтавського науково-дослідного інституту свинарства імені О. В. Квасницького.
На території Полтавської державної аграрної академії (всього за двадцять метрів від цементної скульптури) стоїть пам'ятник. Це група з свині в натуральну величину і двох маленьких пастушків - хлопчика і дівчинки - в національному одязі.
Пам'ятник свині (Миргород)
Ще одна свиня "Оселлилися" на Батьківщині Миколи Васильовича Гоголя - в Миргороді. 
Пам'ятник розташований  біля славнозвісної калюжі, яку наш відомій на весь світ земляк описавши у повісті "Як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем". І ця водойма знаменита не только тим: Миргородська калюжа не висихає спекотного літа і не замерзає в морозну зимову погоду.
Пам'ятник свині (Горішні Плавні)
Захоплення  у жителів Горішніх Плавнів викликала гумористична скульптура "Свиня в багнюці", створена за ескізом Івана Куимова, учня 2-го класу дитячої художньої школи. Хлопчик переміг в конкурсі,  а скульптор О. Ю. Рябо за малюнком школяра зробив пам'ятник.

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...