неділя, 31 грудня 2017 р.

З НОВИМ 2018 РОКОМ

                             Дорогі наші читачі!
Прийміть найщиріші привітання з Новим 2018 роком!
Нехай він принесе радість, нові враження, надії й оптимізм.
Нехай він буде різним: яскравим і веселим, романтичним і мрійливим, вдалим і цілеспрямованим.
Нехай прихід цього року буде зустрінутий з найдорожчими і близькими людьми.
Нехай Новий рік стане відмінною можливістю продовжити свої успішні починання і прекрасний шанс для тих, хто вирішив почати все спочатку.
Неприємні і сумні моменти нехай підуть у минуле, а найкращі і приємні спогади все життя зігрівають душу ласкавим теплом.
Нехай забудуться старі образи, відкривши дорогу для нової дружби і любові.
Бажання нехай збудуться, улюблена робота приносить задоволення, нові знання і звершення.
Нехай зірки світять яскравіше, а сонце освітлює шлях, повний райдужних надій, радісних подій, свята і подорожей.
Нехай кожна людина знайде цього року своє власне щастя, сімейну згоду і домашній затишок.
Хай живе Новий 2018 рік, і принесе він нам лише добро, світло і подарунки!

пʼятниця, 29 грудня 2017 р.

СУЧАСНА ДИТЯЧА ПРОЗА

Воронина, Л. Нямлик і Балакуча Квіточка. – К.: Грані-Т, 2008. – 136 с. : іл. – (Сучасна дитяча проза).
Ви вже, мабуть, знайомі з нямликами – маленькими кумедними чоловічками, які живуть у стіні Олянчиного будинку і понад усе на світі полюбляють манну кашу. Це ж про них написала свою дивовижну книжку "Прибулець з Країни нямликів" відома дитяча письменниця Леся Воронина! Про них – і про дівчинку Олянку, яка з ними не лише познайомилась, але й подружилася, і пережила чимало карколомних і дуже веселих пригод.
А в цій книжці пригоди тривають. Разом із Олянкою і нямликом Буциком ви:
– побуваєте на... Святі Великої Ложки, приборкаєте... Привида Здичавілого Сантехніка, пригостите – добродійним морозивом... справжнісіньких піратів,
– нагодуєте Гладкого Блукальчика... рюкзаком.
І ні слова про Балакучу Квіточку – ви все про неї дізнаєтеся самі!
Портер, Е. Полліанна: роман присвячується моїй кузині Белль / Елеонор Портер; пер. з англ. В. Наливаної; іл. О. Воронкової. – К.: Країна Мрій, 2013. – 304 с.: іл.
Роман американської письменниці Елеонор Портер, уперше надрукований у 1913 році, відомий в усьому світі. За мотивами цього твору знято кілька телесеріалів і художніх фільмів. Секрет популярності роману криється у принадливості образу Полліанни – сонячної дівчинки, "дівчинки-радості". Це захоплива розповідь про дванадцятирічне чарівне створіння, з появою якого змінилося життя в провінційному містечку. Маленька дівчинка завдяки своїй доброті, безпосередності, життєрадісності та енергійності зуміла розтопити серця людей, приречених на сіре, безпросвітне існування.

четвер, 28 грудня 2017 р.

СЕНТИМЕНТАЛЬНА ІСТОРІЯ

Читачі, що цікавляться творчістю сучасних українських письменників, напевне чули про таку авторку як Ірен Роздобудько. Особливо прихильними до її книжок є жінки. Представниць прекрасної статі приваблює її самобутнє відображення стосунків між людьми загалом та долі звичайної жінки зокрема. 
Для вас, сентиментальна історія з глибоким підтекстом, притаманним творчості Ірен Роздобудько.
Роздобудько, Ірен Віталіївна. Зів'ялі квіти викидають [Текст] : роман / І. В. Роздобудько. - 2-ге вид., доп. - К. : Нора-Друк, 2017. - 288 с. 
Зів’ялі квіти, які зберігаються в душі у вигляді жалю за минулим або нездійсненним, треба викидати. Про це — історія двох актрис, колишніх "зірок" радянського кіно, і однієї молодої жінки, яка доглядає за ними в притулку для самотніх акторів. Все життя ці актриси запекло ворогували між собою, адже були суперницями в коханні до чоловіка, який виявився не вартим любові та самопожертви. І тільки наприкінці життя обидві зрозуміли, що могли б бути... найкращими і найвірнішими подругами.
Молода головна героїня роману так само переживає особисту драму, але завдяки мудрості своїх підопічних усвідомлює, що життя, яким би воно не було, — прекрасне, його не варто марнувати на тимчасову метушню. І... стає переможницею престижного європейського кінофестивалю. 

середа, 27 грудня 2017 р.

95 РОКІВ ВІД ЧАСУ НАПИСАННЯ ПОВІСТІ О. ГРІНА "ПУРПУРОВІ ВІТРИЛА" (1922)


Грін, Олександр Степанович. Пурпурові вітрила [Текст] : повість / О. С. Грін ; пер. з рос. - К. : Школа, 2007. - 110 с. : тв. - (Моя улюблена книжка).
“Пурпурові вітрила” – це феєрична повість одного з з найвідоміших письменників-романтиків, мрійника та талановитого психолога О. Гріна. Ця зворушливо-романтична казка, написана красивою багатою мовою, поема, що стверджує силу кохання і людського духу, розповідь про диво, котре людина здатна творити власними руками у прагненні до щастя. 
Історія дівчинки Асоль лягла в основу безлічі театральних постановок та була тричі екранізована режисерами. Повість допоможе повернути віру у людей та справжні дива, підняти настрій та налаштувати на романтичний лад.

вівторок, 26 грудня 2017 р.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПОДАРУНКА

День подарунків (англ. Boxing Day) – свято, що відзначається у Великобританії і в ряді країн Британської співдружності націй: Австралії, Новій Зеландії, Канаді та ін.. "День подарунків" відзначається у цих країнах щорічно 26 грудня.
Обмінюватися подарунками на Різдво стало доброю традицією, але часом не кожен міг це собі дозволити. Для цього і був придуманий такий день, коли люди з різних верств суспільства могли б придбати щось підходяще за доступною ціною.
Існує кілька версій, як пішла назва свята:
1. 25 грудня католики всього світу відзначають одне з головних християнських свят – Різдво Христове. Згідно з різдвяним традиціям, в ніч з 25 на 26 грудня, Санта-Клаус (казковий дід, який в Різдво дарує подарунки дітям) кладе під ялинку подарунки. Вранці, коли всі прокидаються, починають відкривати коробки в яких знаходяться святкові подарунки. Якщо сім'я велика і багатодітна, то будинок наповнюється порожніми коробками, які діти не завжди поспішають прибрати, бо їх увага прикута до вмісту подарунку... Мабуть тому, цей день і стали називати в англомовних країнах як "день коробок", але при перекладі на ряд мов вважали, що назва "День подарунків" більш "милозвучніше".
2. У давнину, серед представників аристократії було прийнято 26 грудня обдаровувати подарунками васалів і прислугу, які отримували вихідний в цей день, бо в Різдво прислуговували на святі у господарів.
3. 26 грудня купці видавали всім, хто працював на них (продавцям, слугам, прикажчикам...) своєрідні Різдвяні премії – коробки зі смачною їжею та ласощами. Деякі вважають, що це поклало назву святу.

неділя, 24 грудня 2017 р.

175 РОКІВ ВІД ЧАСУ НАПИСАННЯ РОМАНУ М. ГОГОЛЯ "МЕРТВІ ДУШІ" (1842)

Гоголь, Николай Васильевич. Мертвые души [Текст] : поэма / Н. В. Гоголь. - М. : Художественная литература, 1980. - 398 с. - (Классики и современники).
"Мертві душі" - роман російського письменника українського походження Миколи Гоголя, який вважається зразком російської літератури XIX століття. Сам Гоголь визначив жанр свого твору як "епічна поема в прозі". Перший том роману був виданий у 1842. 
Поема називається "Мертві душі" тому, що в ній описуються пригоди чиновника Чичикова, що скуповував мертві душі, тобто селян, що вже вмерли. В поемі широко розкривається життя поміщиків-кріпосників, представників світу "мертвих душ", що гальмували економічний і суспільний розвиток Росії. М. Гоголь яскраво показує різноманітні типи поміщиків, що по-різному ставляться до своєї власності.

четвер, 21 грудня 2017 р.

КНИГА ЮВІЛЯР 2017 РОКУ

50 років – (1967) – «Хай вам буде весело» П. П. Глазового
Павло Глазовий
Павло Глазовий — один з найпопулярніших українських гумористів. Його вірші додають людям настрою, допомагають побачити в житті більше світлого, радісного, стати добрішими. Навіть назви книжок Павла Глазового досить чітко характеризували їх зміст: "Смійтесь друзі, на здоров'я", "Щоб вам весело було", "Весела розмова", "Хай вам буде весело".
Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім'ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 р. був призваний служити в армії. Учасник Великої Вітчизняної війни. Після війни Глазовий навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. 1950-1961 рр. — заступник головного редактора журналу "Перець", згодом заступник головного редактора журналу "Мистецтво".
Помер 30 жовтня 2004 року у Києві.
За свою насичену творчу діяльність Павло Глазовий був відзначений почесним званням "Заслужений діяч мистецтв України". У 1988 р. за збірку "Сміхологія" він був нагороджений премією ім. Остапа Вишні. У 1996 р. став першим лауреатом літературної премії ім. Петра Сагайдачного. Через рік за вагомий внесок у вітчизняну літературу нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, Медаллю Міжнародного доброчинного фонду "Українська хата" — "За доброчинність". 
А головне — український сміхотерапевт, як його називали, мав здатність сміятися, здатність, даровану Господом.

  • Глазовий П. П. Хай вам буде весело! : байки, усмішки, жарти / П. П. Глазовий. — Київ : Радянський письменник, 1981. — 69 с.

середа, 20 грудня 2017 р.

ГНАТ ХОТКЕВИЧ

Гнат  Мартинович Хоткевич

(1877–1938)
140 років від дня народження
31 грудня 1877 у Харкові народився український письменник, історик, бандурист, композитор Гнат Мартинович Хоткевич (літературний псевдонім: Гнат Галайда; 1877-1938, тюрма НКВД), автор близько 600 музичних творів, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політичний діяч. Крім оригінальної літератури та книг про музику, за радянських часів багато перекладав з світової класики: Шекспіра, Мольєра, Шіллера, Гюґо. Жертва сталінського терору.
Літературну діяльність Хоткевич почав у 1897 році (оповідання "Грузинка" у львівському журналі "Зоря"). Письменник був яскравий і плідний і залишив після себе багату літературну спадщину: оповідання "Блудний син" (1898), "Різдвяний вечір" (1899), цикл "Життєві аналогії" (1897–1901), збірка "Гірські акварелі" (1914); протягом 1914-1915 була написана низка оповідань під назвою «Гуцульські образки» (уперше надруковані 1931); нарис "Григорій Савич Сковорода" (1920), повість "Авірон" (1928), роман "Берестечко" та інші. Найвизначнішим досягненням прозової творчості Хоткевича стала романтична повість з гуцульського життя "Камінна душа" (1911), кілька разів перевидавана (у різних редакціях) пізніше. Стоячи осторонь тодішніх літературних дискусій, Хоткевич, проте, був одним з найпопулярніших письменників в Україні, про що свідчить поява його "Творів" у 8 томах (1928-32). Але далі почалися утиски, внаслідок яких останній його роман "Довбуш" не був надрукований і лишилася незакінчена тетралогія про Тараса Шевченка, над якою Хоткевич працював від 1928.
Хоткевич був людиною різнобічних талантів. Він був не тільки письменником і театральним діячем, але й одним із найяскравіших музикантів і теоретиків народної музики в Україні. Він став бандуристом вже в роки студентської юності, вперше придбавши інструмент в 1894 році, і вперше виступивши на сцені як соліст в 1896 році. А коли Хоткевич був виключений за "українство" з Харківського політехнічного інституту, він приєднався до хору Миколи Лисенка, виконуючи соло на бандурі. Причому став відомий, як віртуоз.

вівторок, 19 грудня 2017 р.

ЛАУРЕАТИ СИМОНЕНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ 2017 РОКУ

Конкурсна комісія з присудження Всеукраїнської літературної премії імені Василя Симоненка підбила підсумки конкурсу на здобуття премії у 2017 році.
Лауреатами премії імені Василя Симоненка визнано:
  • в номінації "За кращу першу поетичну збірку"
ОЛЕКСІЯ БИКА (м. Полтава), за збірку поезій "Вірші на руці";
  • в номінації "За кращий художній твір"
СВІТЛАНУ КОРОНЕНКО (м. Київ), за збірку поезій "Вірші з осені"
Всеукраїнська літературна премія імені Василя Симоненка встановлена Черкаською обласною радою та облдержадміністрацією за підтримки Національної спілки письменників України, Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Т.Г. Шевченка та Ліги українських меценатів з метою вшанування пам’яті поета-гуманіста Василя Симоненка, популяризації його імені й творчості, для заохочення професійних і непрофесійних літераторів до творчих пошуків у галузі літератури, до написання високохудожніх літературних творів громадянського звучання, спрямованих на побудову незалежної демократичної України.
До слова, Олексія Бика відзначено Симоненківською премією за поданням Полтавської обласної організації НСПУ. Попри те, що Олексій Бик знаний поет і автор пісень, ця книга – його офіційний дебют, і разом з тим вона продовжила серію поетичних книг, які вийшли у видавництві Сергія Пантюка, і які написані авторами, що бачили війну на власні очі. Низка презентацій збірки Олексія і його зустрічей із шанувальниками літератури на Полтавщині спричинила великий ажіотаж – люди хочуть читати вірші про війну, а фактично, переживання бійця на фронті. Зважаючи на суспільний резонанс і потужний відгук від читачів, Полтавська обласна організація НСПУ вирішила клопотати про висунення автора на премію великого сина Полтавщини і України в цілому, поета і журналіста Василя Симоненка, що своїм життям утверджував боротьбу за свободу, спротив поневоленню і найвищу цінність – любов.
Вірші Олекси Бика – це туга тятива, натягнута між любов’ю та смертю. На цю поезію написано мало критики, але вона звучить в окопах, у бліндажах, бо власне там народжена і там найперше її місце. Автор – боєць "Правого сектора", пішов на фронт добровольцем, і окрім оберігати батьківщину, виливав свої переживання у вірші. А оскільки часто поруч не було паперу, занотовував те на руці, не знаючи тоді ще про свою майбутню збірку.

понеділок, 18 грудня 2017 р.

В АННІ КОРШУНОВІЙ ЖИВЕ ДОН-КІХОТ…

Переможцем конкурсу у номінації "Дитяча книга року
BBC–2017" обрано книгу Анни Коршунової "Комп і компанія".
Анна Коршунова. Комп і компанія. - Київ: Час майстрів, 2017.
Анна Коршунова (Ганна Шевченко) – мама двох дітей, викладач, кандидат географічних наук, голова наукового товариства "Інтелект", журналістка, талановита письменниця, яскрава та сонячна особистість, в якій, здається, живе Дон Кіхот, що не дає їй стати буденною, звичайною.
Пані Анна – член Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України. Переможець (Гран-прі) літературного конкурсу "Просто так" у номінації "Література для дітей", лауреат літературного конкурсу "Коронація слова" (2012), дипломант І Корнійчуковського конкурсу (2013), переможець літературного конкурсу "Коронація слова" (2015) у номінації "Прозові твори для дітей". Здобула літературну премію "Вибір дітей" (2015).
Світлана Пиркало (до речі, полтавка, уродженка с. Тахтаулове Полтавського р-ну), радник ЄБРР з питань культури і член журі Премії, прокоментувала: "Комп і Компанія" Анни Коршунової, переможець у категорії Дитяча Книга Року, – це чудова історія про те, як встати із-за комп´ютера і знайти дружбу і пригоди. 
Вона перегукується з найулюбленішими класичними творами української дитячої літератури. Тільки тоді, коли пірнеш з головою у реальне життя, можна прожити справжнє дитинство, завести справжніх друзів і разом побороти несправедливість – і все це буде весело! Це важливий урок не лише для дітей, але й для їхніх батьків, залежних від соціальних мереж". 
Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва щиро і сердечно вітають Вас, пані Анно, з перемогою в конкурсі! Бажають нових творчих успіхів, надіються, що Ви завітаєте до Полтави!
Пишаємося з того, що Ви маєте полтавське коріння!
Про полтавську лінію роду зі слів Анни Коршунової: "Щоліта мої діти проводять канікули у бабусі. Це колишнє село Брисі на Полтавщині, над Сулою, якого вже не знайдеш на карті – воно стало одним з районів міста Заводське. Це дитинство – моє, моїх дітей і їхніх друзів, це сонячне, зелене пацаняче літо, з річкою, тарзанкою, велосипедом. Звичайно, всі персонажі вигадані, але все ж повість "Комп і компанія" – такий собі калейдоскоп з історій, спостережень, типажів, які склались у нову й несподівану навіть для мене історію". 
Один з дорослих читачів, який прочитав рукопис, дорікав, що, мовляв, повість занадто позитивна і треба більше писати про проблеми. Що ця повість буде нецікава сучасним комп’ютеризованим підліткам, міським дітям. Але чомусь ці комп’ютеризовані підлітки, прочитавши два десятки творів, обрали "Компа і компанію". Вони – інше покоління, не краще й не гірше, просто – інше. І найбільше, чого їм зараз не вистачає, – нашої, дорослої віри в те, що вони – найкращі. 
Таку повість могла написати жінка, в якій живе підлітковий максималізм, любов до крил і невичерпна фантазія.

вівторок, 12 грудня 2017 р.

ДЕНЬ СВЯТОГО АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

13 грудня 
Святий Андрій Первозваний був покровителем молоді.
Стародавня християнська легенда каже, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнство в самому Царгороді, на побережжях Чорного моря та в околицях нашої столиці   Києва. Хоч Андрій Первозванний – християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".
В народі ще це свято називають Калита. Воно вважається парубочим святом, оскільки у Андріївську ніч парубкам дозволено бешкетувати і робити різні збитки, а дівчата цієї ночі можуть дізнатись свою долю. Вже кілька днів до того, 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь, де юнаки і дівчата шукають собі пару для майбутнього подружнього життя. 
За традиціями наших предків, дівчата та хлопці сходилися до однієї хати ввечері 12-го грудня. Жартували, оповідали цікаві історії та грали в різні ігри, а в ніч з 12-го на 13-е грудня ворожили...
Народні прикмети:
  • Якщо до 13 грудня не випаде сніг, зима буде тепла й малосніжна, якщо випаде  – холодна й сніжна.
  • Якщо тиха вода – хороша зима, шумна – тріщатимуть морози, будуть бурі, заметілі.

неділя, 10 грудня 2017 р.

ТОП БАРАБУКИ

Традиційно наприкінці року редакція сайту «BaraBooka. Простір української дитячої книги» оприлюднює довгий список найкращих українських книжок для дітей і підлітків за 2017 рік. У список увійшли 42 книжки для родинного читання різних авторів, жанрів і стилів.
Довгий список найкращих книжок подаємо в абетковому порядку:
  1. Іван Андрусяк. Лякація / Ілюструвала Лілія Курцеба (Фонтан казок)
  2. Соня Атлантова. Миші (Фонтан казок)
  3. Надя Біла. Крута компанія (ВЦ «Академія»)
  4. Віолетта Борігард. Усе через банани (Віват)
  5. Велика ілюстрована книга казок (А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
  6. Вертка бешкетна абетка. Текст: Катерина Перконос, ілюстрації: Олена Ястремська (Маміно)
  7. Галина Вдовиченко. 36 і 6 котів-детективів / Ілюструвала Наталка Гайда (ВСЛ)
  8. Вовк під вікном / Намалювала Наталя Кащак (Маміно)
  9. Леся Воронина. Таємне Товариство Ботанів, або Екстрим на горі Підстава / Ілюстрував Володимир Штанко (Знання)
  10. Надійка Гербіш. Мене звати Мар’ям / Ілюструвала Марія Фоя (Віват)
  11. Глосарій моди. Ілюстрації одягу українських дизайнерів. Текст: Яна Подосєльнік, ілюстрації: Марія Суслова (Артбукс)

середа, 6 грудня 2017 р.

МИКОЛА КУЛІШ

М. Г. Куліш
Микола Гурович Куліш народився 6 грудня 1892 р. у селі Чаплинці Дніпровського повіту Таврійської губернії (зараз - Херсонська область) в бідній селянській сім'ї.
Родина його батьків жила бідно: батько майже все життя провів у наймах. 
Мати була родом з Полтавщини, але прийшла у Таврію на заробітки і залишилася там назавжди. Була неграмотною, але від природи - надзвичайно обдарованою. Вона мала хист у розмальовуванні хат, за що добре платили. На ці кошти родина і жила. Для Миколи вона назавжди залишилася молодою: померла, коли синові було всього 8 років. Хлопчикові змалку довелося служити у панських економіях та заможних селянських родинах. З п'яти років він вже пас чужих овець, зазнав гіркоти перебування в наймах. "Люблю... голоту. Серцем її люблю", - напише згодом драматург. 
Миколі Гуровичу Кулішу судилося прожити лише 45 років. Але за цей час він встиг зробити незрівнянно багато. 
М. Куліш - один із засновників української модерної драматургії. Його п'єси є кращим зразком світового мистецтва. Їх постановка у "Березолі" Леся Курбаса дала можливість двом корифеям українського театру, синтезувавши текст і режисерський талант, показати найболючіші проблеми тих років.
За десять років письменницького життя він створив десяток п'єс. Майже кожен із його творів був блискучим драматургічним матеріалом для постановки в театрі й певним етапом у розвитку театрального мистецтва. Жоден із радянських драматургів не сприяв розвитку театру в такій мірі, як Микола Куліш.
Низка його п'єс перекладена російською, латиською, литовською, чеською, польською, англійською, німецькою мовами, поставлена у театрах Росії, країн Прибалтики, Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, Канади і США. 
У грудні 1934 р. драматурга було заарештовано, звинувачено у приналежності до терористичної організації і зв'язках з ОУН. Під час судового процесу щодо "Справи боротьбистів" у березні 1935 р. М. Куліш був засуджений до 10 років соловецьких таборів. На Соловках утримувався у суворій ізоляції. Хворого на туберкульоз, позбавленого права на прогулянки і медичну допомогу, в листопаді 1937 р. М. Куліша та ще декількох ув'язнених, за постановою особливої трійки УНКВС у Ленінградській області від 09.10.1937 р., було розстріляно.
Реабілітований 4 серпня 1956 р. за відсутністю складу злочину.
КНИГИ:
  1. Куліш, Микола Гурійович. Мина Мазайло [Текст] : біографія письменника, стислий переказ твору, аналіз тексту, зразки учнівських творів : посібник : 11-й кл. / М. Г. Куліш ; авт.-укл. В. В. Паращич. – Х. : Ранок, 2000. – 64 с 
  2. Куліш, Микола Гурійович. Твори / М. Г. Куліш // Українське слово : в 4 -х кн. : кн. 2. – К. : Аконіт, 2003. – С.295-360. . 
  3. Куліш, Микола Гурійович. Народний Малахій ; Мина Мазайло [Текст] / М. Г. Куліш // Антологія української драматургії. – К. : Мистецтво, 2006. – С.174-325. . 
  4. Куліш, Микола Гурійович. Маклена Граса : п'єси / М. Г. Куліш. – Х. : Фоліо, 2007. – 318 с. 
  5. Куліш, Микола Гурійович.Твори [Текст] : в 2-х т. / М. Г. Куліш. – К. : Дніпро, 1990 – Т. 1 : П'єси. – 1990. – 506 с.

середа, 29 листопада 2017 р.

ВОНА НАПИСАЛА ПРО ВОЇНІВ, ЯК НІХТО…

Ганна Волкова
28 листопада 2017 року в літературно-мистецькій вітальні нашої бібліотеки відбулася презентація першої книги відомої полтавської журналістки, лауреатки обласної премії ім. П. Артеменка, власного кореспондента всеукраїнської газети "Факты и комментарии" Ганни Волкової "Якби не війна…".
Книга вийшла у видавництві "Полтавський літератор" як соціально значуще видання і отримала друге місце в номінації "Краще прозаїчне видання" одинадцятого обласного конкурсу "Краща книга Полтавщини – 2017". До неї увійшли 39 кращих журналістських "живих" матеріалів, найбільш резонансних, які написані Ганною Григорівною по гарячих слідах. Вона відзначає, що разом зі своїми героями переживала і важкі бої, і боротьбу за виживання, і гіркоту втрат, і радість перемог.
Десятикласники СШ № 18, познайомившись з авторкою, її книгою, яку вона подарувала бібліотеці, зрозуміли, що її неможливо прочитати за один раз – тут стільки горя, сліз і навіть запахів війни. Ганна Григорівна надала зі свого архіву частину фотографій героїв публікацій, які були продемонстровані присутнім.
Журналістка вразила старшокласників своїм ставленням до справи, до доль своїх земляків, коли вона, не дивлячись на обставини, на погоду, "летить" до тих, хто потребує допомоги.
Учні сфотографувались разом з Г. Г. Волковою, отримали візитки, автографи.

понеділок, 27 листопада 2017 р.

ВИШИВКА - СВЯТИЙ СКАРБ НАРОДУ

Народна вишивка – це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами талановитих народних майстринь. Наше завдання – не розгубити його, передати це живе яскраве диво наступним поколінням.
Саме тому, 23 листопада 2017 року, у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Олеся Гончара у рамках Дня краєзнавства відбулася творча зустріч із сучасною полтавською майстринею Цубер Оленою Іванівною.
В цей день всі запрошені почули цікаву розповідь про історію, орнаменти, техніки українського, зокрема, полтавського вишивального мистецтва, яка супроводжувалась відеорядом і музичними творами, переглянули книжкову виставку "У вирі узорів Полтавщини", виставку творчих робіт О. І. Цубер "Неначе доля хрестиком вела…".
Основне ж – поспілкувалися з Оленою Іванівною. Говорили шанувальники з майстринею про все: і про шалі, і про вишивки, і про її волонтерство, і про "моржування", яким вона займається, і про кохання... Цікаво, що надихнули її на рукоділля мамині вишивки гладдю та виставка робіт видатної вишивальниці, уродженки м. Лубни, Героя України В. С. Роїк.
Магія творчості захопила дівчат, учениць професійно-технічного училища № 31. Вони одна за одною підходили до робіт Олени Іванівни, розглядали їх, дякували за енергетику позитиву, яку вони несуть, а також долучилися до акції "Виший на рушнику "Україна всіх єднає".
До речі, оберіг, на якому вишили і свої хрестики викладачі і учениці навчального закладу, побував у зоні АТО, багатьох містах України, назви яких присутні прочитали на великому полотнищі оберегу.

неділя, 26 листопада 2017 р.

МІСТИЧНА ПОЛТАВА

ТАЛАНОВИТА ПОЛТАВКА ПОТРЕБУЄ ДОПОМОГИ!!!

Марина Єщенко
Сучасна українська проза немислима без сильних молодих письменників, які активно впливають на розвиток української літератури. 
Серед них – Марина Єщенко, неповторна і яскрава особистість, яка встигла зарекомендувати себе книгами "Поговори зі мною" і "ЖиттЯ моЄ!!!", великою кількістю публікацій в різних антологіях і збірниках – "Перша тисяча кроків", "Parasol", "Свідки слова" та інших. Також її  твори можна знайти в періодиці, альманахах і журналах "Пробудження" (2004), "Дивовижність" (2008), "Собори душ своїх  Бережіть" (2008), "Нова проза" (2009), "Дніпро" (2011) і багатьох інших. 
Марина – талановитий прозаїк-абсурдист і яскравий, колоритний поет, кандидат філологічних наук (жартуючи, називає себе "кандидатом абсурдних наук»), бібліотекар, критик і публіцист. Лауреат Міжнародної українсько-німецької літературної премії ім. О. Гончара,  премії видавництва"Смолоскип", Всеукраїнських літературних конкурсів – "Любіть Україну", "Троянди й виноград", ім. Вадима Коваля, "Собори душ своїх бережіть".
Про її творчість дуже позитивно відгукуються авторитетні критики і письменники. 
Народилася Марина 15 березня 1986 року в с. Великий Кобелячок Новосанжарського р-ну Полтавської області. 
Закінчила Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова і магістратуру Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка. 
Нині працює в Науковій бібліотеці ім. М. Максимовича. 
Бере активну участь в роботі літературної студії "Перехрестя", в засіданнях літературного клубу "Маруся", групи "Свідки слова" та інших. 
Активно пише статті, рецензії на нові книги сучасників. 
SOS!!! Марині необхідна допомога! 
На жаль, недавно у Марини трапився інсульт. Декілька днів тому її  перевели із реанімації у звичайну палату, але стан дівчини стабільно важкий. Її сім'я просить про допомогу всіх небайдужих. Інститут філології КНУ імені Т. Шевченка збирає кошти на лікування. 
Шановні полтавці! Приєднуйтесь і Ви до доброї справи!
Карта мами Марини: 5168 7422 0765 1443 (Приватбанк): Катерина Антонівна Єщенко. 
Сторінка Марини в Facebook: 

БІБЛІОТЕКАРІ ВІТАЮТЬ ПЕРЕМОЖЦІВ КОНКУРСУ "КРАЩА КНИГА ПОЛТАВЩИНИ – 2017"!

10 листопада у музеї славетної співачки, Героя України Раїси Кириченко, що знаходиться в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Короленка, відбулася церемонія нагородження переможців цьогорічного обласного конкурсу. Він став традицією і проводиться вже 11 років поспіль.
У семи номінаціях відзначили як авторів, упорядників книг, так і видавців. Автори книг отримали дипломи, записники з логотипом "Краща книга Полтавщини" та квіти, видавництва – кубки.
Переможців немало, спочатку назвемо тих, хто виборов перші місця:
"Краще історико-краєзнавче видання" – Гавриш П. "Більська минувшина" (вид-во "АСМІ");
"Краща університетська книга" – Шевчук С. "Суспільна географія в Україні. Теорія та практика досліджень" (вид-во "АСМІ");
"Краща поетична збірка" – Вовченко Г. "П'ю серцем кожну днину" (вид-во "Дивосвіт");
"Краще прозаїчне видання" – Тютюнник Г. "Вир" (роман) та Тютюнник Григір "Вир" (кіносценарій), упорядник О. Неживий (вид-во "Дивосвіт");
"Краще видання для дітей та юнацтва" – Слєпцов В. "Наймиліший край" ( вид-во "Полтавський літератор");
"Культура і мистецтво" – перше місце не присуджували, друге отримала книга – Магда В. "У нас знімали кіно": кінематографічна Шишаччина" (вид-во "АСМІ");
Гран-прі – Білоусько О., Пустовіт Т. "Полтавщина: шлях до незалежності. 1985–1991 роки" (вид-во "Полтавський літератор").
Не можемо не назвати книги, яка здобула 2-ге місце в номінації "Краще прозаїчне видання" – "Якби не війна…" Ганни Волкової, власного кореспондента всеукраїнської газети "Факты и комментарии", у якій вона працює 17 років. До книги увійшли 39 кращих журналістських матеріалів, написаних за останні два роки по гарячих слідах. 
Автор сподівається, що реальні, найбільш резонансні історії про окремих людей, волею долі втягнених у буремний історичний процес, за яких часто у неї болить серце, зачеплять душевні струни і читачів. 
В цій же номінації 3-тє місце отримало унікальне видання "Україна таки буде" , упорядник О. Ротач (вид-во "Дивосвіт"). Поспілкувавшись з упорядником, до речі, сином покійного Петра Петровича Ротача, знаного в краї науковця, ми дізнались, що ця книга – перша в Україні про громадську діячку, відому українську актрису Ганну Совачову. Олександр Петрович по крупицях зібрав матеріали про неї, пропустив їх через серце, бо Ганна близька родичка його мами.

субота, 18 листопада 2017 р.

ВІТАЄМО ЛЯПАНЕНКА МИКОЛУ ІВАНОВИЧА

Ляпаненко М. І.
Сьогодні, 18 листопада, День народження у Миколи Ляпаненка, журналіста, члена Національної спілки журналістів України. Хтось добре знав його, як генерального директора ОД ТРК "ЛТАВА", комусь на згадку прийдуть пісні на його слова.
Микола Іванович – заслужений журналіст України, кавалер ордена "За заслуги" третього і другого ступенів. Народився в с. Карпиха Семенівського району на Полтавщині. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. З 1974 року трудова біографія пов'язана з Полтавською телерадіокомпанією. Із 1981 по 1991 рр. працював власним кореспондентом Держтелерадіо України по Полтавській області.
З 1 липня 1992 року по 24 квітня 2014 року – генеральний директор телерадіокомпанії "Лтава".
Автор багатьох новел і нарисів, які видавалися на Полтавщині та у всеукраїнських літературних журналах. Автор книги "Причетність", автор і упорядник книги "Сонечко любові". Поет-пісняр, який працює у співдружності з композитором заслуженим діячем мистецтв України Олексієм Чухраєм, народними артистами України Віктором Шпортьком, заслуженим артистом України Олександром Василенком. Микола Іванович був близько знайомий з народною артисткою України, Берегинею української пісні Раїсою Кириченко. І не просто знайомий – їх пов’язувала справжня дружба. Нині М. Ляпаненко – співголова благодійного фонду "Чураївна", створеного задля підтримки талановитих митців області.
Лауреат численних всеукраїнських і міжнародних телефестивалів як автор і керівник телевізійних проектів. На Міжнародному фестивалі журналістики "Віра. Надія. Любов" одержав почесний титул "Керівник мас-медіа року". Лауреат державної премії імені Івана Франка (2009 р.) – як генеральний продюсер документальної телетрилогії "Дороги Гоголя". Лауреат державної премії імені В’ячеслава Чорновола в галузі публіцистики (2012 р.) за документальний фільм "Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров" – як генеральний продюсер. Лауреат літературно-мистецької премії імені Дмитра Луценка (2013 р.) як поет-пісняр – за примноження національних пісенних традицій.

У цей святковий день хочеться побажати вам, щоб щастя завжди було бажаним гостем у вашому домі, щоб всі негаразди та проблеми проходили повз, а в житті вас супроводжували тільки удача і гарний настрій! 

пʼятниця, 17 листопада 2017 р.

НОВИНКИ ТА ЦІКАВИНКИ

Розмаїття української книги продемонстрували в бібліотеці 16 листопада вчителям української мови і літератури області, які проходять проблемне навчання в Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського.
Провідний бібліотекар відділу обслуговування користувачів О. Б. Павленко ознайомила присутніх з Всеукраїнським рейтингом "Книжка року" (за версією провідних видавництв) та рейтингом кращих книг (за версією користувачів нашої бібліотеки). Натхненно, зі знанням справи, з гумором провела Олена Борисівна інформаційний огляд книг найвідоміших українських авторів – лауреатів премій і конкурсів, видань із серій: "Бібліотека Шевченківського комітету", "Золотий письменник України", "Коронація слова", "Життя видатних дітей" тощо.
Провідний бібліограф-краєзнавець Н. М. Требіна розповіла філологам про письменників і літераторів – переможців обласного конкурсу "Краща книга Полтавщини – 2017", представила нову бібліографічну продукцію, підготовлену сектором краєзнавчої літератури та бібліографії, наголосила на знакових датах 2018 року в літературному житті краю.
Зацікавили сільських вчителів енциклопедії, довідкові, науково-методичні видання, запропоновані провідним бібліотекарем відділу читальних залів О. О. Поліщук.
Завідувачка відділу гуманітарних дисциплін ПОІППО імені М. В. Остроградського О. П. Коваленко подякувала бібліотекарям за надану цікаву інформацію і висловила бажання й надалі співпрацювати з нашою бібліотекою.

неділя, 12 листопада 2017 р.

НЕСПОКІЙ І ТАЛАНТ - ДВА КРИЛА ДОЛІ ПОЕТА-ПІСНЯРА АНДРІЯ МАЛИШКА

Андрій Самійлович
 Малишко
(14.11.1912-17.02.1970
Найпочесніше місце в історії літературної України посідає Андрій Самійлович Малишко – поет величезного самобутнього обдарування, гордість та окраса української поезії. Ще за життя він став класиком літератури, його ім’я заслужено постало поряд з іменами таких корифеїв новітньої української поезії, як Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Микола Бажан. 
Народився 14 листопада 1912 року в мальовничому селищі Обухові на Київщині серед своєрідної природи, де поєдналися напівгірські краєвиди з широчінню Дніпра. 
"Сім’я наша, – згадує Андрій Самійлович, – була велика, –одинадцятеро дітей та батько з матір’ю, старенька бабуся. Землі ж батько мав біля двох десятин – всіх не прогодуєш. 
Хочеш не хочеш, доводилось займатись шевським ремеслом, а в засушливі роки ще весною він ішов з сусідами на заробітки в далеку Таврію, в каховські степи". 
Дитинство Андрія, як й інших дітей із селянських родин, проходило у суворих умовах трудової сім'ї, де шматок хліба добувався наполегливою працею і цінився, як найвищий дар, де мала дитина вже знала, що розтоптана крихта – великий гріх. Хоч дитинство і було нужденне, але освітлене родинною злагодою і материнською ласкою. Маючи тонку і вразливу душу, вірне, спостережливе око, природний талант, майбутній поет свідомо і підсвідомо вбирав у себе звичаї народу, перлини його поетичної творчості, його духовне багатство, лад рідної мови, щоб потім на цьому родючому ґрунті виростити свою оригінальну, самобутню, чарівну поезію. 
Вірші почав писати ще дитиною. Побудником цього була народна пісня, яка, гостюючи вечорами в співочій сім’ї Малишків, розпалювала фантазію хлоп'яти, виводила його душу з тісної хатчини на простори незвичного, часто героїчного життя, давала відчуття щастя, яке людина спроможна зазнати лише в стані співу.
Спочатку хлопець вступає до Київського технікуму. Цей вибір був помилковий, але він думав тоді лише про те, як би швидше "стати на ноги".
У 1929 році Малишко вступив до Інституту соціального виховання (пізніше Інститут народної освіти, зараз – Київський державний університет) на філологічний факультет.

четвер, 9 листопада 2017 р.

БОГДАН ЛЕПКИЙ - ВЕЛЕТ УКРАЇНСЬКОГО ІНТЕЛЕКТУ і ПАТРІОТИЗМУ

Богдан Лепкий
(09.11.1972-21.07.1941)
Коли шукаємо в нашій історії конкретні й повчальні дороговкази, які вказували б правильний і праведний шлях для українців сьогоднішніх, найчастіше звертаємося до постатей видатних письменників, яких так щедро дарував Україні Господь і які високо підносилися на світові висоти інтелекту.
Серед них бачимо численні постаті українських письменників, які далеко випереджували сучасних їм світочів інших народів, інших культур. Та чи завжди українці вміли їх достойно цінувати? І чи належно оцінюємо їх тепер ми, чи й далі, страждаючи якимсь комплексом власної меншовартості, не помічаємо велетів духу, посланих Україні самим Богом?
Пропоную звернути погляди до постаті, що представляє надзвичайно потужний інтелект, постаті, якою може гордитися кожен українець.
Це – вельми багатогранна особистість, оскільки він – поет і письменник, художник і мистецтвознавець, дослідник літературних процесів і перекладач, автор текстів численних музичних творів і теоретик феномену Українського Січового Стрілецтва, видатний педагог і активний громадський діяч. Отакими є іпостасі цього видатного українця, ім’я і твори якого в совєтські часи були строго заборонені, і в наш час це ім’я надто мало згадується й недостатньо пошановується. А це – величний зразок українського інтелекту й гідної постави українця-патріота. Ім’я його - Богдан Лепкий.
Народився Богдан Лепкий на Поділлі в мальовничому селі Крегулець 9 листопада 1872 року в родині священика, відомого в літературі під псевдонімом Марко Мурава.

вівторок, 31 жовтня 2017 р.

ДЗЮБИ – СЕРГІЙ І ТЕТЯНА – ВИ НЕЗРІВНЯННІ!

Днями у м. Дніпро було урочисто нагороджено володарів Відзнаки імені Івана Багряного 2017 року.
Іван Багряний, уродженець історичної Полтавщини, видатний письменник і політичний діяч, автор книг поезії і прози "Золотий бумеранг", "Тигролови", "Сад Гетсиманський", "Буйний вітер", "Огненне коло", "Людина біжить над прірвою" та інших творів.
Відомо, що "антисовєтський"письменник змушений був виїхати за кордон, але й там, в еміграції, до останнього подиху боровся за незалежність рідної України. Художні й публіцистичні твори Івана Багряного видавалися іншими мовами не тільки в Європі, а й у США та Канаді. 
З метою популяризації ідей, творчості та життєвої державницької настанови визначного українця, Фундація Івана Багряного (США) та Всеукраїнський щомісячник «Бористен» (представництво Фундації Івана Багряного на Січеславщині) заснували Відзнаку імені Івана Багряного. 
У 2017 році лауреатами почесної нагороди в т. ч. стали: 
Полтавець, уродженець м. Пирятин Сергій Дзюба – письменник, журналіст, перекладач, критик, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України – за видатну міжнародну діяльність на благо України; 
Дружина пана Сергія Тетяна Дзюба – поетеса, перекладач, літературознавець, журналістка, науковець, доктор наук із соціальних комунікацій, професор – за високоталановиті переклади українською мовою віршів видатних поетів світу.
Шановні Тетяно Анатоліївно, Сергію Вікторовичу!
Найтепліші вітання Вам від працівників Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені О. Гончара. Зичимо великих творчих успіхів, наснаги у досягненні нових висот у Вашій благородній справі!

понеділок, 30 жовтня 2017 р.

ЮРІЙ КОЦЕГУБ – ПРОРИВ У ЛІТЕРАТУРУ

  ЮРІЙ КОЦЕГУБ
Юрій Михайлович народився 8 березня 1984 року в смт Нові Санжари Полтавської області. Закінчивши школу, вступив до Полтавського професійно-технічного училища № 10, де здобув професію помічника бурильника. У 2002–2003 рр. служив у лавах Збройних Сил України.
Після армії працював по спеціальності, без відриву від виробництва закінчивши Полтавський національний технічний університет імені 
Ю. Кондратюка. У перервах між вахтами Юрій працював над історичним романом "У Темнім Лузі, за Дунаєм", за який 2012 року став лауреатом Міжнародного літературного конкурсу "Коронація слова".
2014 року на "Коронації слова" був удостоєний Спеціальної відзнаки за вірність історико-патріотичній темі у творах, поданих на розгляд журі.
2016 року отримав четверту заохочувальну премію (подвійну, за п'ять надісланих романів!) на конкурс видавництва "Смолоскип".
Нарешті, у жовтні 2017 року Юрію Михайловичу був присуджений диплом і Спеціальна відзнака на Всеукраїнському конкурсі рукописів прози на кращу книгу року "Крилатий Лев–2017" за повість "Нехай лихо спить". Крім того, літератор увійшов до найкращої вісімки серед молодої плеяди конкурсантів, віком до 35 років, твори яких упродовж року будуть опубліковані в спеціальних молодіжних числах часопису "Дзвін". 
Шановний Юрію Михайловичу!
Працівники Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара щиро вітають Вас з творчими досягненнями на літературній ниві, бажають, щоб Муза була завжди прихильною до Вас!

неділя, 22 жовтня 2017 р.

ФЕНОМЕН ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ

Є сфера реалізації, де жіночі успіхи помітні, і сфери, де ці успіхи дуже поодинокі. Свого часу Мар'яна Савка висловилася: "Мені видається, у сферах, у структурах, де все чітко регламентовано, ієрархізовано, жінці складніше дійти значних висот. Легше, де тобі не дихають у спину, у тебе немає начальника, ти воюєш тільки з собою. Наприклад, у сфері мистецтва, чи літератури, де кожен за себе – маємо помітні результати". У 4 випуску покажчика представлені жінки- письменниці, які доводять своєю творчістю, що «жіноча» література - це не тільки розповіді про кохання та сімейні стосунки, а й впровадження нових тем, прагнення віднайти загублені духовні цінності. Покажчик розрахований на учнів, студентів, викладачів навчальних закладів та колег, які працюють з молоддю, всіх небайдужих, які захоплюються читанням, та слідкують за новинками літератури. Пропонована література використовувалася при підготовці видання.
"Феномен жіночої прози" : біобібліограф. покажч . / укл. О. В. Пошибайло; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2017. – Вип. 4. – 28 c.

пʼятниця, 20 жовтня 2017 р.

ВУЛИЦЯМИ РІДНОГО МІСТА

Другий випуск біобібліографічної подорожі продовжує розповідь про вулиці Полтави, які перейменовано під час декомунізації на честь відомих людей України. А це – гетьмани, князі, письменники, меценати, політики, художники, громадські діячі та інші, які присвятили життя та діяльність своїй Батьківщині. Відомості про кожного з них доповнюються списком додаткової літератури. Деякі з вулиць отримали свої історичні назви. У 2 випуску розповідається про 34 перейменованих вулиць, а в наступних випусках буде продовження про перейменовані провулки Полтави. До нових зустрічей! Видання не є вичерпним, адресується учням, молоді, бібліотекарям, краєзнавцям та всім, бажаючим більше знати про тих, чиї імена носять вулиці Полтави.
Вулицями рідного міста: біобібліографічна подорож / уклад. О. Г. Радутна; обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2017. – Вип. 2. – 52 с.

четвер, 19 жовтня 2017 р.

ПОЛТАВЦІ - ЛАУРЕАТИ МІЖНАРОДНОЇ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКОЇ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ

Біобібліографічний посібник, підготовлений на пошану великого краянина, подає відомості про лауреатів-полтавців, які в різні роки були удостоєні премії. З різних причин премія присуджувалась не щорічно. Відомості про лауреатів, їхню творчість не є вичерпними. До кожної персоналії у логічній послідовності подаються короткі списки літератури. Матеріали подаються за хронологією її присудження, відомості про лауреатів 2013- 2015 рр. не публікувались у пресі, вони взяті з мережі Інтернет. Допоміжний апарат – зміст, іменний покажчик лауреатів премії. Адресується біобібліографічне досьє бібліотечним працівникам, краєзнавцям, викладачам, вчителям, студентам, старшокласникам.
Шанує мудреця нова Вкраїна…: полтавці – лауреати Міжнародної літературно- мистецької премії імені Григорія Сковороди. До 25-річчя її заснування та 295-річчя від дня народження філософа, поета, педагога : біобібліографічне досьє / упорядник Н.М. Требіна; Обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара. – Полтава, 2017. – 28 с. 

середа, 18 жовтня 2017 р.

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ'ЯТНИХ ДАТ ПОЛТАВЩИНИ НА 2018 РІК

Видання містить інформацію про події суспільно-політичного, культурно-мистецького життя Полтавщини, ювілейні дати видатних уродженців краю та відомих діячів, чиє життя і діяльність пов'язані з краєм. Адресований посібник бібліотечним працівникам, вчителям, краєзнавцям, широкому колу користувачів бібліотеки. Відбір інформації закінчено 12 жовтня 2017 року.

Календар знаменних і пам'ятних дат Полтавщини на 2018 рік : довідкове видання / упорядник Н. М. Требіна; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2017. – 28 с.

неділя, 15 жовтня 2017 р.

ОНЛАЙН ПЕРЕКЛАДАЧІ

До ваших послуг найпопулярніший безкоштовний онлайн-ресурс перекладач Pragma 6. Є можливість перекладу на 59 мов світу.

Онлайн-ресурс для перекладу тексту від Google. Для користувача доступний переклад на 100 мов світу. Є функція автовизначення мови. а також для багатьох мов є синтезатор мови.
Ресурс для перекладу від Microsoft. Може перекладати на 49 мов світу. Є функція автовизначення мови. а також може перекладати сторінки в Інтернеті.

Онлайн-перекладач від відомої української компанії МЕТА. В ньому можна перевести документ на 8 мов світу.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...