середа, 30 листопада 2016 р.

КНИГА РОКУ БІ-БІ-СІ

Якби не було літературних премій та конкурсів, навряд чи існувало б поняття «відомий письменник». Чим більше титулів та нагород отримує літератор, тим охочіше його книжки друкують, читають та розкуповують. Тож премії – один із шляхів «вийти в люди» для письменників, невідомих широкому загалу, та утвердитися і «примножити славу» для вже знаних. 
Українська служба Бі-Бі-Сі також щорічно влаштовує нагородження авторів найцікавіших нових українських книг. 
У Вип. 1 покажчика представлені письменники-чоловіки, які є переможцями конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі».
Покажчик розрахований на учнів, студентів, викладачів навчальних закладів та колег, які працюють з молоддю, всіх небайдужих, хто захоплюється українською мовою.
Подана література, яка використовувалася при підготовці видання.
«Книга року Бі-Бі-Сі»: біобібліограф. покажчик / укл. О. В. Пошибайло; Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара. – Полтава, 2016. – Вип. 1. – 36 с.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ КОНКУРС "ВИДАННЯ РОКУ ОБЛАСНИХ БІБЛІОТЕК ДЛЯ ЮНАЦТВА, ДЛЯ МОЛОДІ"

2016 року Державна бібліотека України для юнацтва оголосила про проведення Всеукраїнського Конкурсу "Видання року обласних бібліотек для юнацтва, для молоді".
До участі в ньому допускалася видавнича продукція 2015 року.
За умовами Конкурсу до Державної бібліотеки України для юнацтва надійшло 100 видань (81 друкованих та 19 в електронному вигляді) із 14 областей України.
10 листопада 2016 року журі Конкурсу у складі: 
  • Саприкіна Г. А., кандидата педагогічних наук, директора Державної бібліотеки України для юнацтва;
  • Туровської Л. В., кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України;
  • Настенко С. М., зав. інформаційно-бібліографічним відділом Державної бібліотеки України для юнацтва;
  • Буркацької Г. М., головного бібліографа інформаційно-бібліографічного відділу Державної бібліотеки України для юнацтва;
  • Гуцул Н. І., зав. науково-методичним відділом Державної бібліотеки України для юнацтва визначило переможців Всеукраїнського Конкурсу "Видання року ОБЮ, ОБМ".
Журі Конкурсу відзначило рівень підготовки матеріалів та об'єктивно оцінило надіслані матеріали. При визначенні переможців враховувалися: творчий підхід, креативність в оформленні роботи, оригінальність, змістовність в поданні матеріалу.
Керуючись Положенням про Конкурс, що регулює порядок відзначення і нагородження переможців, журі Конкурсу визначило переможців:
– у номінації "Методичний матеріал":
III місце – Полтавська обласна бібліотека для юнацтва ім. Олеся Гончара за видання:
"За Україну, за її волю, за честь, за славу, за народ"
(упорядник В. В. Потуремець);

неділя, 27 листопада 2016 р.

ГОТУЄМОСЯ ДО НОВОГО РОКУ


Розпочинається Різдвяний піст (православний)
Різдвяний піст називається ще Пилипівським постом або, в просторіччі, Пилипівка, оскільки його переддень припадає на день пам'яті апостола Пилипа (27 листопада). У Православ'ї його також називають Чотиридесятницею, оскільки піст, встановленний на честь Різдва Христового, триває 40 днів - до самого передодня світлого свята. Різдвяний піст, ймовірно, з'явився на самій зорі християнства. Зокрема, в історичних джерелах він згадується, починаючи з IV століття.
Вважається, що ця традиція виросла з посту передодня свята Богоявлення, яке відзначили як мінімум з ІІІ століття, а пізніше розділилося на свята Різдва Христового і Хрещення Господнього. 
Справжній піст пов’язаний з молитвою, покаянням і утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ. Піст – не мета, а засіб упокорити свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає всього лиш дієтою. Сутність посту виражена в церковній пісні: "Постуючи від їжі, душе моя, і не зчищаючись пристрастей, марно втішаєшся невживанням (їжі), бо якщо піст не принесе тобі виправлення, то ти будеш ненавидима Богом, як фальшива, та станеш подібною до злих демонів, що ніколи не їдять".
З постом, будьте здорові!

пʼятниця, 25 листопада 2016 р.

135 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ СТЕФАНА ЦВЕЙГА

28.11.1881 — 23.02.1942
Стефан Цвейг - австрійський письменник, критик народився 28 листопада 1881 року у Відні, в родині власника текстильної мануфактури.
Популярність Цвейгові принесли його новели "Зоряний годинник людства", "Мендель-букініст" та інші. Пробував письменник і романи - "Нетерпіння серця" і "Чад перетворення", але найчастіше творив у своєму улюбленому жанрі новели.
Деякі вислови Стефана Цвейга
  • Сумнів - це найлютіший ворог людського знання.
  • Людина відчуває сенс і мету власного життя, лише коли усвідомить, що потрібна іншим.
  • Немає нічого більш жахливого, ніж самотність серед людей.
  • Коли людина молода, їй завжди здається, що хвороба і смерть загрожують кому завгодно, але тільки не їй.
  • Жодна провина не може бути забута, поки про неї пам'ятає совість.
  • Лише удар, який відкидає назад, надає людині всю її наступальну силу.
  • Якби всі ми знали все те, що говорять про всіх нас, ніхто ні з ким би не розмовляв.
  • Якщо людина бажає чогось так палко, вона доб'ється свого, Бог допоможе їй.

середа, 23 листопада 2016 р.

ПРЕМІЯ ІМЕНІ І. П. КОТЛЯРЕВСЬКОГО У НОМІНАЦІЇ "СЛОВО"

Іванченко
Наталія Олексіївна
.
Президент України Петро Порошенко з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва в цьому році присвоїв звання "Заслужений артист України" артистці комунального підприємства культури і мистецтв "Полтавська обласна філармонія" Іванченко Наталії Олексіївні. Також вона цього року стала лауреаткою обласної премії імені І. П. Котляревського у номінації "Слово" за моновистави за творами українських письменників: "Катерина" (за Т. Шевченком), "Кайдашиха" (за І. Нечуй-Левицьким), "Геєна" (за О. Хало), "Маруся Чурай" (за Л. Костенко), "Чоботи" (за Н. Баклай).
Народилася 1960 року в с. Остапівка Миргородського району Полтавської області. Закінчила Гадяцьке культурно-освітнє училище та Харківський інститут культури.
З 1987 року працює на посаді артистки Полтавської філармонії. Розпочала свою роботу як ведуча філармонійної групи Валерія та Надії Нікітіних. З програмами "Від серця до серця", "Все починається з дитинства" побувала в багатьох областях України та за її межами. Саме в цей період створюється сольні програми " Маруся Чурай" Л. Костенко, "Сказка о Федоте стрельце – удалом молодце" Л. Філатова.
З роками сфера діяльності розширювалась. Наталія Іванченко працює як ведуча та артистка розмовного жанру з усіма провідними колективами філармонії, задіяна у багатьох програмах для дітей та юнацтва. В репертуарі твори Т. Шевченка, О. Вишні, М. Гоголя, О. Довженка, П. Глазового, О. Пушкіна, В. Симоненка, М. Горького; твори сучасних поетів і письменників П. Бондарчука, О. Хало, Н. Баклай, В. Тарасенка, Л. Галич, Л. Пічугіна.
Створено нові сольні програми: "Не згаси свічу" пам'яті жертв голодомору, "Світ казок" за творами О. Пушкіна, "Кайдашева сім'я", "Над Симоненком лебеді летять".
Лауреат Всеукраїнського конкурсу артистів естради, лауреат Республіканського конкурсу читців імені Т. Г. Шевченка, дипломант першого ступеня Всеукраїнського конкурсу сатири і гумору "Вишневі усмішки" з присвоєнням звання "Професійний сміхотворець України", дипломант Міжнародного фестивалю "Золота осінь Славутича". 
Наталія Іванченко має багатогранний талант. Майстер художнього слова, високопрофесійна і різнопланова артистка, з багаторічним артистичним стажем, її виступи є насиченими, змістовними, емоційними.

вівторок, 22 листопада 2016 р.

ЗУБ ПЕТРО ГРИГОРОВИЧ

Український поет, прозаїк, педагог, композитор, митець, член Національної спілки письменників України, Заслужений працівник культури України, Відмінник народної освіти, лауреат літературної премії ім. М. Коцюбинського та В. І. Полевика
Зуб 
Петро Григорович
Народився Петро Зуб 22 листопада 1932 року в с. Ковалівці Шишацького району на Полтавщині у хліборобській сім'ї.
З дитинства чудово малював, співав, грав на багатьох інструментах, що й визначило його життєвий шлях. Закінчивши семирічку, вступив до Полтавського музичного училища імені М. В. Лисенка. Його однокурсником і другом був Микола Кондратюк – у майбутньому відомий український співак. Поет відвідував літературну студію при редакції "Зоря Полтавщина" – тут було надруковано у 1949 р. його перший вірш "Лісосмуги садимо в степах".
Навчаючись у класі домри під орудою чудових педагогів Г. Замая та А. Сідака, водночас опановував вокал, хоровий спів, духові інструменти. Тоді ж захопився фольклористикою.
Тяжке життя в повоєнні роки змусило хлопця у вільний від навчання час працювати на будівництві. Згодом разом із М. Кондратюком він бере участь у концертах. 
По закінченні училища 1951 року деякий час був методистом обласного Будинку народної творчості, розгорнув широку роботу в царині збирання народних пісень. Десятки перлин записав від своєї мами Наталки Михайлівни та від дядька Івана Миколайовича Діденка. Викладав музику та співи у Великосорочинському педучилищі ім. М. В. Гоголя, де він знайомиться з Танею Бедратою, котра згодом стала його дружиною. Після служби в армії знову повернувся на викладацьку роботу в Гадяцькому культурно-освітньому училищі.
Зі спогадів дружини: "Я була комсоргом училища, а Петро Григорович мав доручення від педколективу допомагати мені. Через рік його призвали в армію, ще через рік я закінчила училище й мусила три роки відпрацювати в Луганській області. Та ми не поривали зв'язку й листувалися. Писали один одному мало не щодня – аж поки не побрались. У любові й злагоді ми прожили 53 роки."

пʼятниця, 18 листопада 2016 р.

ВІРТУАЛЬНА ВИСТАВКА "КОЖНЕ МІСТЕЧКО - СТОЛИЦЯ"

Наш край – це Україна, в серці якої знаходиться наша мала батьківщина – Полтавщина. Область утворена 22 вересня 1937 року, на момент утворення мала у своєму складі 45 районів та два міста обласного підпорядкування. На сьогодні кількість районів зменшилась до 25 та 15 міст, з них обласного підпорядкування шість. Розташована в середній частині Лівобережної України і належить до тих історичних земель, що стали ядром формування Української держави. Полтавщина – красивий, колоритний і гостинний край з багатовіковою історією та мальовничою природою. Любов до рідного краю – це найсвітліші і найвищі почуття. Маючи у своєму серці це високе почуття любові, ми зможемо зробити все для того, щоб наш край ставав ще більш квітучим, сильним і багатим. А для цього потрібно знати якомога більше про свою малу Батьківщину – село, містечко, місто, де народився. Для кожного з нас мала Батьківщина – своя. Кожна людина вважає, що місто, де вона народилася і живе, – найкращий куточок землі, це зрозуміло, бо це місце – єдине та неповторне. У кожного міста, села, району своя біографія, своє життя, своя історія. Запропоновані анотовані видання знаходяться у фондах Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара, матеріал не є вичерпним. 

неділя, 13 листопада 2016 р.

ВІДКРИВ ШИРОКУ ДОРОГУ ДО РАЙСЬКИХ КУТОЧКІВ ПОЛТАВЩИНИ

25 листопада 60 років від дня смерті кінорежесера, письменника О. П. Довженка

Довженка О. П.
(29.08.1894 - 25.11.1956)
Свою вагому частку у розвиток вітчизняного кіно внесла Полтавщина. На її благословенній землі створювалися художні стрічки, які прославляють високі людські почуття і взаємоповагу, красу прагнень їх героїв, любов до рідної землі-годувальниці, до історії свого народу, його героїчного минулого.
Тут, на полтавській землі, підкоряв вершини кінематографічного Олімпу видатний майстер екрана Олександр Довженко. Життя і творчість видатного українського кінорежисера і письменника Олександра Петровича Довженка тісно пов'язане з Полтавщиною. Професор Ю. Виноградський встановив генеалогію козацького роду Довженків від середини ХVІІІ ст., найстаріший із відомих Довженкових предків був козак Карпо Довженко, який у середині ХVІІІ ст. переселився з Полтавщини до містечка Сосниці на Чернігівщині.
Довженко народився 10 вересня 1894 р. в багатодітній селянській родині в містечку Сосниця Черніговської області. Там здобув початкову освіту, а 1914 року закінчив Глухівський учительський інститут.
Виличні сторінки "кінобіографії" нашого краю О. П. Довженко започаткував своїми фільмами "Звенигора", "Земля", "Щорс" (1937 р) ,провів частково зйомки першого свого звукового фільму "Іван" (1932 рік)."Землю" по праву вважають одним із кращих фільмів усіх часів.
В 1927 року Олександр Петрович узявся екранізувати сценарій "Звенигори". Його авторами були М. Йогансен та Ю. Тютюнник, колишній генерал-хорунжий армії УНР. Довженко, як великий патріот України, фіксував у своїх фільмах усю поезію рідної країни, її незрівнянні краєвиди та її народ. Під час створення фільмів він прислухався до порад відомих художників, що допомагали йому вибрати найпоетичніші місця і знайти найкращі точки для їхньої фіксації.

пʼятниця, 11 листопада 2016 р.

ЗОЛОТИЙ ФОНД УКРАЇНСЬКОЇ ЕСТРАДИ

80 років від дня народження
Сингаївський М.
 12.11.1936
Микола Сингаївський народився 12 листопада 1936 року в родині хліборобів, на Поліссі у невеличкому селі Шатрище Коростенського району Житомирської області. У 1958 році побачила світ перша збірка для дітей "Жива криничка". Схвальним словом про неї відгукнувся Михайло Панасович Стельмах. Відтоді прийшло до читача понад сорок книжок - поетичних і прозових, з них - половина для дітей.
Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали "співучими" серед людей: "Чорнобривці", "Безсмертник", "Полісяночка", "В краю дитинства", "Сонце в долонях" та інші.
 Ознайомимося з деякими книгами талановитого поета:
  1. Сингаївський, Микола Федорович. Вогненна трава [Текст] : вибр. вірші та поеми / М. Ф. Сингаївський. - К. : Молодь, 1986. - 335 с.
  2. Сингаївський, Микола Федорович. Дорогою зорі [Текст] : вірші та поеми / М. Ф. Сингаївський. - К. : Молодь, 1979. - 127 с.
  3. Сингаївський, Микола Федорович. Заповітний хліб [Текст] : поезії / М. Ф. Сингаївський. - К. : Радянський письменник, 1982. - 102 с.
  4. Сингаївський, Микола Федорович. Синові в дорогу [Текст] : поезії / М. Ф. Сингаївський. - К. : Дніпро, 1982. - 199 с.
  5. Сингаївський, Микола Федорович. Доля у спадок [Текст] : авторська антологія перекладача / М. Ф. Сингаївський. - Львів : Світ, 2012. - 400 с. : тв
  6. Сингаївський, Микола Федорович. Родове дерево [Текст] : вірші та поеми / М. Ф. Сингаївський. - К. : Радянський письменник, 1988. - 157 с.

четвер, 10 листопада 2016 р.

ВІН ЛЮДЯМ ДАРУВАВ ПІСНІ

Бібліографічна розвідка присвячена 95-річчю від дня народження видатного полтавця, поета-пісняра, автора популярних, улюблених народом пісень, трепетного лірика Дмитра Омеляновича Луценка (15.10.1921-16.01.1989). Його ім’я яскравим променем сяє з культурної спадщини українського народу, його творчість не залишає байдужими вже декілька поколінь читачів і слухачів.
Видання адресоване бібліотекарям, вчителям, старшокласникам, молодим краєзнавцям, всім, хто любить справжню українську поезію, українську пісню, хто бажає більше знати про життя і творчість славних українців, уродженців полтавського краю.
Матеріал не є вичерпним.

Він людям дарував пісні : до 95-річчя Дмитра Луценка : бібліографічна розвідка / упоряд. Л. І. Картальова; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2016. – 28 с.

вівторок, 8 листопада 2016 р.

СІРЕНКО ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ

доктор юридичних наук, член-кореспондент НАНУ, головний науковий працівник відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ.
Народився Василь Федорович 11 листопада 1941 року в місті Пирятин, Полтавської області. В 1971 р. закінчив Київський університет ім. Т. Шевченко, юридичний факультет. Того ж року почав працювати в Інституті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, обіймав посади молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника, завідувача відділу. З 1998 р. по 2002 р. – народний депутат України ІІІ скликання. Голова Комітету з питань правової реформи (1998-2000), потім член Комітету з правової політики. З 2002 р. по 2006 р. – народний депутат України ІV скликання, заступник голови Комітету з питань правової політики. З 2007 р. і до сьогодні – головний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України.
У 1975 р. Василь Федорович захистив кандидатську дисертацію на тему "Організація і розвиток принципів діяльності обчислювальних центрів, що функціонують в умовах АСУ", у 1984 р. – докторську дисертацію на тему "Теоретичні проблеми формування і реалізації інтересів у сфері державного управління". Науковий ступінь доктора юридичних наук йому присуджено у 1984 р. Членом-кореспондентом НАН України обраний у 1995 р., дійсним членом (академіком) Академії правових наук України – у 1993 р. 
Напрямком наукових досліджень В. Ф. Сіренка – теорія держави і права, проблеми розвитку правової системи України, державне управління.
Він опублікував понад 150 наукових праць. Автор 7, співавтор 17 монографій, зокрема "Проблема інтересу в державному управлінні" (1980), "Інтереси в системі основних інститутів радянського державного управління" (1982), "Забезпечення пріоритеа загальнодержавних інтересів» (1987), "Інтереси-влада-управління" (1991), "Теоретичні проблеми систематизації законодавства" (1999, співавтор).
З березня 1998 по квітень 2002 – Народний депутат України 3-го скликання від КПУ (№8 у списку партії. З квітня 2002 по квітень 2006 – Народний депутат України 4-го скликання від КПУ, №18 в списку.
Василь Федорович – заслужений діяч науки і техніки України з 1993 року.
Література в нашій бібліотеці:
  1. Сіренко Василь Федорович : [уродженець м. Пирятин] // Юридична енциклопедія. – К., 2003. – Т. 5. – С. 497.
  2. Ювілей члена-кореспондента НАН України, академіка НАПрН України Василя Федоровича Сіренка : [уродженця м. Пирятин] // Право України. – 2011. – № 11–12. – С. 420.

субота, 5 листопада 2016 р.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЧОЛОВІКІВ

День чоловіків традиційно відзначають у першу суботу листопада.
Як подарунок у цей день чоловіки чекають, перш за все, на жіночу увагу. Чоловіки щасливі, якщо жінки з щирою радістю готові її приділити. 
Вперше день чоловіків відсвяткували в 1999 році жителі Республіки Тринідал і Тобаго - острівної держави в південній частині Карибського моря, що складається з двох великих островів.
Ініціатором сьогоднього Міжнародного чоловічого дня став доктор Джерома Тілуксінгх з університету Вест-Індії.
На чоловіка звичайно ж покладено багато чого (щоб не нудно було) і хтось раптом порахував і помітив у цьому підступні дискримінаційні процеси. Помітити було не складно, адже переважно саме на чоловіка лягає тягар забезпечення своєї сім’ї, та й взагалі, сучасні батьки іноді просто змушені присвячувати набагато більше часу далеко не своїй родині, а обслуговування інтересів інших ... працюючи не покладаючи рук. 
Чоловіки - зі святом!
КНИГИ ПРО ЧОЛОВІКІВ:
  1. Веденская, Татьяна. Мужчина моей мечты : роман / Т. Веденская. - М. : ЭКСМО, 2007. - 352 с. : тв. - (Дневник self-made woman). 
  2. Дин, Кэрол. Мужчина на всю жизнь : роман / К. Дин ; пер. с англ. Н. В. Пашковой. - М. : АСТ, 2002. - 160 с. 
  3. Копейко, Вера Васильевна. Мужчина для сезона метелей : роман / В. В. Копейко. - М. : АСТ : Транзиткнига, 2005. - 288 с. - (Русский романс). 
  4. Кристи, Агата. Мужчина в коричневом костюме : роман / А. Кристи ; пер. с англ. - Минск : Книжный Дом, 1997. - 384 с. 

ЧАРОДІЙ СЛОВА

Вінграновський М. С.
(1936-2004)
75 років від дня народження 
Микола Степанович Вінграновський (1936-2004) - поет, прозаїк, кіноактор, кінорежисер, сценарист. Народився в місті Первомайську на Миколаївщині. Звідси пролягли дороги його великої долі. Дитинсво та юність письменника припали на тяжкі роки війни. Рано спізнався він з людським горем, проте ні голод, ні нестатки, ні жорстока реальність не зруйнували і не притупили його поетичної душі.
Перша збірка "Атомні прелюди" побачила світ 1962 року. В "Атомних прелюдах" вивільнялася величезна духовна енергія особистості, зникла розмежованість громадянського й особистого, історичного й сучасного. 
Цього митця називають першим з-поміж рівних у плеяді шістдесятників, хоча сам він себе не зараховував до цього покоління. 
Нa відміну від багатьох шістдесятників, які з кінця 80-х років минулого століття захопилися політикою та пошуком керівних посад, Вінграновський зберіг вірність творчому покликанню. Єдиною керівною посадою (і то неоплачуваною), було головування від 1989 по 1993 рік в українському відді­ленні ПЕН-клубу. 
Помер 26 травня 2004 року в Києві внаслідок тяжкої хвороби, похований на Байковому кладовищі.
БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:
  • Вінграновський, Микола Степанович. На срібнім березі : вибране / М. С. Вінграновський. - 2-ге вид. - [К.] : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. - 256 с.  
  • Вінграновський, Микола Степанович. На срібнім березі : поезії / М. С. Вінграновський. - К. : Молодь, 1978. - 95 с. 
  • Вінграновський, Микола Степанович. Поезії / М. С. Вінграновський. - К. : Дніпро, 1971. - 175 с. 
  • Вінграновський, Микола Степанович. Сіроманець : повісті, оповідання / М. С. Вінграновський. - Одеса : Маяк, 2008. - 164 с. 
  • Вінграновський, Микола Степанович. Северин Наливайко : роман / М. С. Вінграновський. - К. : Веселка, 1996. - 366 с : 
  • Вінграновський, Микола Степанович. Цю жінку я люблю : лірика / М. С. Вінграновський. - К. : Дніпро, 1990. - 205 с.

пʼятниця, 4 листопада 2016 р.

ТИМЧЕНКО ЄВГЕН КОСТЯНТИНОВИЧ

Учений-мовознавець, педагог, літературознавець, перекладач, діалектолог, лексикограф, історик української мови.
ТИМЧЕНКО
ЄВГЕН КОСТЯНТИНОВИЧ
До когорти українських учених, які поклали на вівтар рідного народу своє життя і свою працю, належить Євген Костянтинович Тимченко.
Народився 8 листопада 1866 р. в Полтаві в родині службовця. Здобув домашню освіту за програмою класичної гімназії. В 1889-1890 рр. навчався в Петербурзькому університеті як вільний слухач.
У 1891 р. переїхав до Києва, входив до складу літературного гуртка "Плеяда", а також до таємного товариства "Братство тарасівців", ради Всеукраїнської загальної організації, київської Старої громади, Українського наукового товариства в Києві, був дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка.
Протягом 1891-1893 рр. працював у державних установах Києва і Чернігова (службовець київської удільної контори, чернігівської земської управи), згодом – у редакції журналу "Киевская старина", де опрацьовував матеріали для українсько-російського словника, бібліотеці Київського університету.
У 1910 р. закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Викладав російську мову в середніх навчальних закладах та Вищих жіночих курсах, магістр російської мови та словесності. В 1911 р. склав магістерські іспити при Київському університеті, у 1914 р. захистив магістерську дисертацію на тему "Функції генітиву в південноруській мовній області". З 1914 р. після захисту дисертації – доцент Варшавського університету.
З 1915 р. – професор Варшавського університету, з 1918 р. – професор державних українських університетів – Київського ім. св. Володимира і Кам'янця-Подільського, з 1920 р. – Вищого УНО. В 1916 р. евакуювався до Ростова, де організував товариство "Просвіта". 

четвер, 3 листопада 2016 р.

ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З ДАРИНОЮ ГНАТКО


ЧИ ЛЕГКО БУТИ МОЛОДИМ? СУЧАСНЕ ЖИТТЯ І ПРОБЛЕМИ МОЛОДІ

Молодь – це сила, яка здатна змінити життя суспільства, вона часто виходить за рамки, ламаючи стереотипи, шукаючи нові покликання. За молоддю – завтрашній день, але це «завтра» починається вже сьогодні. Нинішніми діями, кроками, думками молодь будує фундамент свого майбутнього та майбутнього своєї держави. Бібліографічний покажчик висвітлює проблеми, які хвилюють сучасну молодь: реалізація та захист прав, безробіття, роль та місце в суспільному житті країни.
Покажчик адресований не лише молодіжній аудиторії, але й представникам соціальних інституцій, що працюють з молоддю: вчителям, викладачам вишів, працівникам бібліотечних установ, фахівцям в галузі молодіжної політики, працівникам громадських та політичних організацій, психологам.
Матеріал не є вичерпним.
Чи легко бути молодим? Сучасне життя і проблеми молоді : бібліографічний покажчик / упоряд. Т. М. Базир; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2016. – 56 с.



середа, 2 листопада 2016 р.

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ'ЯТНИХ ДАТ ПОЛТАВЩИНИ НА 2017 РІК

Видання містить інформацію про події суспільно-політичного, культурно-мистецького життя Полтавщини, ювілейні дати видатних уродженців краю та відомих діячів, чиє життя і діяльність пов'язані з краєм. Адресований посібник бібліотечним працівникам, вчителям, краєзнавцям, широкому колу користувачів бібліотеки. Відбір інформації закінчено 20 жовтня 2016 року.
Календар знаменних і пам'ятних дат Полтавщини на 2017 рік : довідкове видання / упорядник Н. М. Требіна; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2016. – 28 с.



вівторок, 1 листопада 2016 р.

ДЕНЬ БІБЛІОГРАФІЇ "МОЛОДЬ ОБИРАЄ ЗДОРОВ'Я"

1 листопада в Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара пройшов День бібліографії "Молодь обирає здоров’я", присвячений здоровому способу життя молоді.
"Твоє здоров’я у твоїх руках" – девіз всіх тих, хто хоче бути здоровим та бадьорим. Турбота про своє здоров’я - саме це почуття, яке неможливо виховати ніякими інструкціями та законами – повинно стати повсякденною працею кожної людини. 
Розпочався День бібліографії з екскурсії по бібліотеці, на якій учні ПТУ № 23 ознайомилися з роботою всіх підрозділів закладу.
На заході йшла розмова про пагубні звички та їх дію на організм людини, про негативні наслідки переривання вагітності.
Працівники відділу ІБО представили книжкову виставку, яка містила інформацію про шкідливий вплив куріння, алкоголю, наркотиків на здоров’я молодої людини. Цікавим був розділ і про шкідливість абортів для дівчат.
Масовий захід супроводжувався відео матеріалами.
З метою популяризації бібліотечно-бібліографічних знань були проведені практичні заняття, де учні отримали навички пошуку інформації по темі за допомогою ДБА бібліотеки, сайту бібліотеки, блогу "Світ бібліографа", а також інтернетресурів.
Зустріч пройшла в цікавій формі.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ


155 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ДНІПРОВОЇ ЧАЙКИ

Дніпрова Чайка
Дніпрова Чайка – літературний псевдонім української письменниці Людмили Олексіївни Березиної (Василевської). Народилась 1 листопада 1861 р. у родині священика у селі Карлівка Херсонської губ. (Нині це село Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області). Відома Дніпрова Чайка і як дитяча письменниця.
В 1885 р. вона переселилась до Херсона, де познайомилась з українським інтелігентом (губернським статистиком) Фефаном Олександровичем Василевським. Невдовзі вони оженились, мали дітей – Оксану, Вячеслава, Наталку.
Літературна діяльність Дніпрової Чайки розпочалась ще в
гімназії. В 1885 р. в одеському українському альманасі «Нива» були опубліковані її перші твори. В подальшому вона друкувала свої твори у Галичині (в альманасі «Перший вінок», журналах «Правда», «Зоря», «Дзвінок»). Серед її творів – поезії, драми, казки, оповідання, переклади.

Велика творча дружба поєднувала Дніпрову Чайку з Миколою Лисенком. Для нього вона написала лібретто трьох дитячих опер («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»), з її голосу Лисенко записував народні пісні.

Померла письменниця 13 березня 1927 в с. Германівка (нині Обухівського району Київської обл.). Похована у Києві на Байковому кладовищі.
Вірш поетеси:
Тарасова думка
«І день іде, і ніч іде…»
Колись той праведник молив,
Аж голову схопивши в руки,
Щоб швидше край наш просвітив
Апостол правди і науки.
Летять года, десятки літ –
Все ж, голову схопивши в руки,
Дивуємо: чом правди світ
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...