вівторок, 26 липня 2016 р.

160 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ДЖОРДЖА БЕРНАРДА ШОУ

(26.07.1856 - 02.11.1950)
Джордж Бернард Шоу (1856-1950) – англійський драматург, видатний критик свого часу.
Йому шістдесят разів відмовлями у видавництвах. "Займіться іншою справою, юначе! Не забирайте у зайнятих людей час!". А він вперто йшов до мети і врешті-решт став літератором, та ще яким!
Бернард Шоу – єдина людина, яка була нагородження і Нобелівською премією в галузі і літератури, і премією "Оскар".
При отриманні Нобелівської премії він із властивою йому дотепністю назвав цю подію "знаком подяки за те полегшення, яке він приніс світу, нічого не не надрукувавши в цьому році". Він як ніхто інший умів ідеально поєднувати гумор і глибокі спостереження. А його влучні і точні цитати підтверджують всю глибину його світогляду.

ЦИТАТИ

  1. Світ складається з нероб, які хочуть мати гроші, не працюючи, і придурків, які готові працювати, не багатіючи.
  2. Секрет успіху – в тому, щоб викликати обурення у якомога більшої кількості людей.
  3. Любіть чоловіків. Їм дуже потрібна ваша любов. Навіть якщо вони в цьому ніколи не зізнаються. За кожним великим чоловіком завжди є жінка, яка в нього вірила. І любила по-справжньому.
  4. Читаючи біографію, пам`ятайте, що правда ніколи не годиться до опублікування.
  5. Вміти виносити самотність і отримувати від неї задоволення - великий дар.
  6. Той, хто вміє – робить, хто не вміє – вчить інших.
  7. Старіти – нудно, але це єдиний спосіб жити довго.
  8. Моя слава зростала з кожною моєю невдачею.
  9. Людина – як цегла: обпалюючись, твердне.
  10. Життя полягає не в тому, щоб знайти себе. Життя полягає в тому, що створити себе.
  11. Навчився говорити – значить виріс, навчився мовчати – значить порозумнішав.

понеділок, 25 липня 2016 р.

РОМАНІВСЬКА МАРІЯ МИХАЙЛІВНА

Народилася Марія Михайлівна 28 липня 1901 р. в с. Єрки Миргородського повіту на Полтавщині, звідти батьки виїхали, коли ій було 4 роки. Батько був священиком, а мати вчителькою. Дитинство до школи пройшло в Кобеляках. Народилася письменниця з кривою ніжкою, діти глузували, а батьки возили по лікарнях. В 4 роки їй зробили невдалу операцію в Кременчуці, а в 12 років в Харкові знову робили операцію, виправили ногу.
В 12 років в лікарні і було написано перше оповідання "Операція". Вірші, пісні й казки складала з 5 років. "Полтавский вестник" надрукував два вірші, коли вона була вже в четвертому класі: перший – "Осінь", другий – "Баллада" (російською мовою під псевдонімом "М. Єльская"). Вірш "Баллада" був проти імперіалістичну війну, а вірш "Осінь" про пророцтво її одиноку старість.
Марія Романівська свою першу освіту отримала в Зіньківській жіночій гімназії в 1918 році, де працювали її мати. Після закінчення цього закладу в 1919 р. Марія Михайлівна працювала у різних новостворених радянських установах, піаністкою театрального колективу в місцевому Народному домі, вчителькою музичної грамоти в школі, музичним керівником агітбригади червоноармійського полку. 
У 1921 році М. Романівська переїздить до Харкова і вступає до музичного технікуму, а пізніше навчалася на Вищих музичних курсах. Водночас працювала співробітником в газеті "Вісті", де писала статті про музику, рецензії на концерти та кіно, вірші та оповідання.
В 1927 р. Марія Романівську перевели до Києва до новоствореної організації кінематографії, де вона працювала упродовж п'яти років.

неділя, 24 липня 2016 р.

85 РОКІВ ВИПОВНЮЄТЬСЯ ІВАНУ МИХАЙЛОВИЧУ ДЗЮБІ

Іван Михайлович Дзюба (26 липня 1931, с. Миколаївка Ольгінського (тепер — Волноваського району) Донецької області (тоді Сталінської)) — український літературознавець, критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України, академік НАНУ, другий Міністр культури України (1992—1994), голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (1999—2001).
Співголова Головної редакційної колеґії «Енциклопедії сучасної України».
Нагороди і відзнаки:

  • 26 липня 2001 року указом Президента України Л. Д. Кучми присвоєне звання Герой України з врученням ордена Держави — за визначні трудові досягнення, заслуги перед Україною у розбудові її державності та відродженні національної духовності.
  • Кавалер Ордену Свободи (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України.
  • Державна премія Української РСР імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури, журналістики і мистецтва 1991 року (у галузі журналістики і публіцистики) — за серію публіцистичних виступів «Бо то не просто мова, звуки…», статті «Україна і світ», «Чи усвідомлюємо національну культуру як цілісність?» (27 лютого 1991)
  • Книга Івана Дзюби «Тарас Шевченко. Життя і творчість» видавництва «Києво-Могилянська академія» стала лауреатом Всеукраїнського рейтингу «Книжка року 2008» в номінації «Хрестоматія — Критика, біографії, мемуари».
  • Лауреат Міжнародна премія від 1990 року фундації Антоновичів, за есе «У всякого своя доля».
  • Лауреат літературної недержавної премії Олеся Білецького, та наукової премії НАН України імені Володимира Вернадського. 

вівторок, 19 липня 2016 р.

Я СЛАВИ НЕ БАЖАВ

(1872-1941)
21 липня – 75 років з дня смерті Богдана Лепкого
До українського читача з когорти незаслужено призабутих повертається ще одне чесне і талановите ім'я. Богдан Лепкий - поет і новеліст, драматург і романіст, публіцист і критик, збирач народної творчості і її популяризатор, історик і філософ, літературний дослідник і невтомний пропагандист творчості Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Олександра Пушкіна, Михайла Лєрмонтова, Миколи Гоголя. Досить сказати, що він написав ґрунтовне дослідження про Великого Кобзаря і видав понад двадцять томів української класичної літератури, перекладав твори російських, польських, німецьких, англомовних і скандинавських письменників. Ось така широчінь його творчих обріїв. За обсягом літературної спадщини Богдан Лепкий поступається тільки своєму учителеві Іванові Франку.
Великої шани заслужив Лепкий як учений і педагог, громадський діяч і професор кафедри української літератури в Ягеллонському університеті. Він був членом українських наукових інститутів у Варшаві, Кракові, Берліні, Наукового товариства імені Шевченка у Львові, почесним членом товариства «Просвіта», головою Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка.


БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

  • Лепкий, Б. С. Мотря : істор. повість / Б. С. Лепкий. - К. : Дніпро, 1992. - 464 с.
  • Лепкий, Б. С. З-під Полтави до Бендер [Текст] : історична повість / Б. С. Лепкий. - К. : Дніпро, 1992. - 266 с.
  • Лепкий, Б. С. Вибране [Текст] / Б. С. Лепкий. - Львів : Світ, 1990. - 184 с.

неділя, 17 липня 2016 р.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ШАХІВ

Ймовірно, немає такої гри про яку так багато і протягом стількох сторіч писали, як шахи. Їх іменують "Королівською грою". Шахи, ймовірно, найстаріша з відомих ігор, деякі вчені стверджують, що їм близько 5000 років.
20 липня за рішенням Всесвітньої шахової федерації відзначається Міжнародний день шахів. Ось уже тисячі років шахова гра радує людей, робить їх краще, розумніше, чистіше, шляхетніше. Жоден вид спорту не привертав до себе такої пильної уваги майстрів слова, як шахи. Її оспівували Омар Хайям і Фірдоусі, Шекспір і Сервантес, Вольтер і Гете, Стефан Цвейг і Набоков... В їхніх творах часто зустрічаються сцени, думки і образи, навіяні шаховим мистецтвом. 
Згадаємо книги, в яких шахи посідають значне місце. Поява шахових фігур у книгах найчастіше є своєрідним знаком, адже вони є символом інтелекту, дедукції і стратегічного мислення.

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:

Перес-Реверте, А. Фламандська дошка [Текст] : роман / А. Перес-Реверте ; пер. з ісп. С. Ю. Борщевського. – Х. : Фоліо, 2012. – 442 с. 
Роман відкриває читачеві світ антикварів і колекціонерів, у якому старовинна картина фламандського художника XV століття Пітера ван Гюйса є ключем до розгадки жорстоких злочинів, що скоєні в наші дні: за кожну програну фігуру в шаховій партії заплачено людським життям. Злочини тривають, і все ясніше стає жахливий задум убивці.


Вербер, Бернар.  Последний секрет [Текст] : роман / Б. Вербер ; пер. с фр. Ю. Ватагиной. - М. : Гелеос : РИПОЛ классик, 2009. - 448 с
Геніальний вчений розігрує вирішальну шахову партію з комп'ютерним мозком. На кону - звання чемпіона світу. Перемога на стороні людини. Зал аплодує. І раптом переможець несподівано помирає. Журналісти починають своє власне розслідування.

пʼятниця, 15 липня 2016 р.

ОГЛЯД ЕЛЕКТРОННИХ ГАЗЕТ

Серед головних зацікавлень Лесі тієї пори — історія релігії. Імпульси йшли від праць Драгоманова і розмов та листування з ним. Леся уважно читала дядькові дослідження «Рай і поступ», «Заздрі боги», «Неволя веры в теперешней России». 18 серпня 1894 року писала з Владаю у Париж: «Рай і поступ» мені дуже сподобався — факти всі відомі, але зложені докупи зручно і стисло і освічені ідеєю, яка запевне і многим «просвітителям народу» здасться новою, тим просвітителям, що хотять житіями святих підіймати ідеалізм. Я з ними на Україні попробую поговорити ще про царство небесне і прогрес, хоч, певне, толку вийде мало». Читати далі...
18 червня на могилі Великого Кобзаря на Чернечій горі в Каневі відбулося урочисте вручення відзнаки Фонду Тараса Шевченка “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля” за значний подвижницький внесок у розбудову української держави. Як відомо, президент і засновник Фонду — праонука Тараса Шевченка по сестрі Катерині Людмила Красицька. Читати далі...
19 депутатів українського парламенту 20 травня цього року внесли проект постанови про присвоєння міжнародному аеропорту “Бориспіль” імені Івана Мазепи. Не буду поіменно називати їх, але відчуваю повинність сказати — це думаючі політики, патріоти, чиї імена досі сприймалися як звичайні, а відтепер вони записані до історії України. Читати далі...

четвер, 14 липня 2016 р.

ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ СУВЕРЕННОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Верховною Радою УРСР було прийнято Декларацію про державний суверенітет України (№ 55-XII від 16 липня 1990 року).
У преамбулі цього документа проголошувалося "верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах". Від імені українського народу могла виступати тільки Верховна Рада. Територія України в наявних кордонах проголошувалася недоторканою. Підкреслювалося також виключне право українського народу на володіння, користування і розпорядження національним багатством України.
Верховна Рада проголосила право країни на власні збройні сили, внутрішні війська, органи державної безпеки. Україна брала зобов’язання не поширювати, не виготовляти й не нарощувати ядерну зброю.
Майбутня зовнішня політика України, визначена Декларацією, вбачалася як нейтральна, першочерговим її завданням визначалося забезпечення національних інтересів України.
По суті, Декларація створила основу для республіканської законотворчості, незалежності від союзного законодавства.
Проте прийнятий документ не одержав статусу конституційного акта. Українська РСР залишалася у складі СРСР, тому міжнародні організації та країни світу не визнали її державну незалежність. Причиною цього стало відсутність у Верховної Ради УРСР повноважень на ухвалення рішення про вихід республіки зі складу Радянського Союзу, тобто на проголошення незалежності Української РСР. Відповідно до вимог Конституції СРСР і Української РСР, тільки народ Української РСР, як володар всієї повноти влади в республіці, мав право приймати таке рішення на референдумі.
Діючі норми міжнародного права також зобов’язували Верховну Раду Української РСР провести республіканський референдум. Утім, Декларація про державний суверенітет України стала основою для "Акта проголошення незалежності України", ухваленого Верховною Радою 24 серпня 1991 року. Тоді фактично вдруге Україна була проголошена незалежною демократичною державою й остаточно виведена зі складу СРСР.
Незалежність країни була підтримана на всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року.

РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Декларація про державний суверенітет України [Текст] : Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року // Горєлов М. Є. Цивілізаційна історія України. - К., 2005. - С. 624-629. 
  2. Гордіїв вузол суверенності [Текст] // Віче. - 2007. - №13. - С. 26-29. 

вівторок, 12 липня 2016 р.

170 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ МИКЛУХИ-МАКЛАЯ

ПАРАЛЕЛІ. Російська Вікіпедія стверджує, що «вопрос о национальной идентичности Миклухо-Маклая не может считаться окончательно решенным», що, однак, не перешкоджає називати нащадка українських козаків Макух виключно «русским этнографом, антропологом и путешественником». Така сама ситуація з «русским прозаиком» Миколою Гоголем, який, згідно з Вікіпедією, «польской нации», хоч «большинство биографов склонны считать, что он малоросс».
«Моя особа — приклад того, як щасливо з’єдналися три одвічно ворожі сили. Запальна кров запорожців мирно злилася з кров’ю гордих ляхів та розбавилася кров’ю холодних німців», — визначав свою етнічну належність Миклуха‑Маклай, жодним словом не обмовившись про буцімто російське походження.
Не варто дивуватися настільки вільному трактуванню

ДО ЮВІЛЕЮ ВІЛЬЯМА ТЕККЕРЕЯ

205 лет со дня рождения
(1811-1863) - английский писатель, журналист и график.
Вершиной творчества Теккерея стал роман "Ярмарка тщеславия" (1848).
Теккерей, Уильямс Мейкпис. Ярмарка Тщеславия [Текст] : роман без героя / В. Теккерей ; пер. с англ. Сенюк А. - Х. : Фолио, 2003. - 397 с. - (Б-ка мировой литературы)
Читая его, тот кто привык к автору-поводыря, чувствует себя потерянным, потому что ему без авторской подсказки приходится искать ответ на вопрос, кого схилює, а кого осуждает писатель. Новаторская проза Теккерея получила найрізноматніші отзывы - от восторга до разного неприятие. Теккерей, между тем, не случайно назвал "Ярмарку тщеславия" романом без героя. Мир-ярмарка, на которой все покупается и продается, включая совесть и чувства.
Персонажи романа - положительные и отрицательные - вовлечены, по словам автора, в "вічнеколо горя и страдания".
Насыщенный событиями, тонкими наблюдениями быта своего времени, ірончний и саркастический, роман "Ярмарка тщеславия" занял почетное место в списке шедевров мировой литературы.

понеділок, 11 липня 2016 р.

НАНКЕВИЧ АДРІЙ АНДРІЙОВИЧ

Народився Андрій Нанкевич 23 липня 1941 року в селі Дружелюбівка Солонянського району Дніпропетровської області в родині колгоспників. Там навчався в середній школі, працював якийсь час механізатором, потім відслужив армію. Вищу журналістську освіту здобув у Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка, який закінчив 1967 року.
Відтоді живе у Полтаві, де працював спершу в редакції молодіжної газети "Комсомолець Полтавщини", а потім – у "Зорі Полтавщини". В 1993-96 роках обіймав посаду заступника головного редактора цієї газети.
На сторінках газет Андрій Нанкевич виступав з репортажами, нарисами, публіцистичними статтями і навіть рецензіями на літературні твори, завоювавши авторитет талановитого журналіста. Андрій Андрійович прийшов у літературу з журналістики, яку не залишив і тоді, коли став автором кількох збірок повістей та оповідань.
Як журналіст і письменник А. Нанкевич був людиною спостережливою, добре розумів психологію людей і мотиви їх вчинків, умів давати короткі, стислі, влучні характеристики людям і подіям.
Письменник вийшов із села, там працював і спостерігав життя селянського люду, його побут і звичаї, там і відчув глибинно душу народну, яку й намагається відкрити читачеві у своїх прозових творах.
Присьменник зважився зібрати кращі повісті і новели в окрему книжку і запропонував видавництву "Молодь", заручившись підтримкою Григора Тютюнника. В 1980 році перша збірка під назвою "Червоний глід" вийшла у світ і була прихильно зустрінута критикою.
Книжка містить одинадцять оповідань, в них письменник показав і свою симпатію до села і вміння розкрити глибину людських переживань, особливо в складні, драматичні періоди життя. Письменник ніби закликає всіх бути небайдужим до загнаних недолею людей, щоб потім не гризло сумління. "Окремі оповідання збірки побудовані так, що в них живе якась таємниця", – сказав Федір Тютюнник.

ЦИТАТА ТИЖНЯ. ФРЕНК БАУМ



пʼятниця, 8 липня 2016 р.

СМАКОЛИКИ ДЛЯ ЛАСУНІВ

11. 07. ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ШОКОЛАДУ
Шоколад — одне з найулюбленіших ласощів і дітей, і дорослих. Шанувальників цього творіння кондитерського мистецтва можна зустріти у всьому світі. Ми їмо його, коли нам сумно, весело або коли ми просто голодні. Багато хто не мислять своє життя без нього, і не замислювалися, що з шоколадом пов’язано багато цікавих фактів:
  • Танення шоколаду в роті людини може привести до більш тривалого ефекту "ейфорії", ніж поцілунки.
  • Шоколад - сильний антидепресант. Скажімо спасибі таким речовинам, як пеніетілен і анадамід.
  • Шоколад допомагає при кашлі. Причому справляється він з цим краще всяких новомодних ліків.
  • Шоколад піднімає настрій. Це, між іншим, науково доведений факт. У шоколаді міститься велика кількість особливої ​​речовини під назвою триптофан, яке різко збільшує рівень вироблення ендорфінів, які, як відомо, навіть називають "гормони щастя".
  • Шоколад - найпотужніший афродизіак. У шоколаді міститься фенілетиламін і фенамін - речовини, активно виробляються нашим мозком, коли ми збуджені. Найвищий їх рівень в організмі під час оргазму. До речі, ще стародавні ацтеки вважали, що шоколад - сильно збудливий продукт.
Пропонуємо згадати книги, в яких шоколад посідає значне місце. Поява шоколаду у книгах найчастіше є своєрідним знаком. Це і дивовижна історія кохання просякнута запахом і смаком шоколаду, мигдалю, кави, молока, прянощів ... Книги оповиті магією любові, найкращою магією, найніжнішою і дієвою...

БІБЛІОГРАФ РЕКОМЕНДУЄ:
  1. Брикер, М. Мятный шоколад [Текст] : роман / М. Брикер. - М. : ЭКСМО, 2008. - 352 с. : м. - (Reality детектив)
  2. Донцова, Д. Золушка в шоколаде [Текст] : роман / Д. А. Донцова. - М. : ЭКСМО, 2007. - 384 с. - (Иронический детектив)
  3. Калинина, Д. Мулатка в белом шоколаде [Текст] : [роман] / Д. А. Калинина. - М. : ЭКСМО, 2011. - 352 с. : м. - (Детектив-приключение)
  4. Степанова, Т. Яд - шоколад [Текст] : [роман] / Т. Ю. Степанова. - М. : ЭКСМО, 2014. - 352 с. : тв. - (По законам жанра)
  5. Гаррис, Д. Шоколад [Текст] : роман / Дж. Гаррис ; [пер. с англ. В. Полякова]. - Х. : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. - 320 с.

четвер, 7 липня 2016 р.

В ОЛІМПІЙСЬКОМУ СУЗІР"Ї ПОЛТАВЦІВ ІМЕНА

Бутовський Олексій (народився 21.06.1833 р., Полтавська губернія, 1917), учасник І Олімпійського кон­гресу, член першого МОКу, соратник П'єра де Кубертена, педагог, генерал-лейтенант російської армії.Ріттер Микола (народився 1865 р., Полтавська губернія), єди­ний представник Російської імперії на Іграх І Олімпіади (Афіни, 1896).
Олімпійські чемпіони:
Бартенєв Леонід (народився 10.10.1933 р., м.Полтава), заслуже­ний майстер спорту СРСР, срібний призер XVI (Мельбурн, 1956) та XVII (Рим, 1960) Олімпійських ігор з еста­фетою бігу 4 х 100 м, бронзовий при­зер першості Європи (1954,1958), чемпіон СРСР (1958,1959).
Бочарова Ніна (народилася 24.09.1924 р., с.Супрунівка Полтав­ського р-лу), заслужений майстер спорту СРСР, гімнастка. Чемпіонка Ігор XV Олімпіади (Гельсінкі, 1952) у вправах на колоді, срібний призер в багатоборстві, чемпіонка світу (1954), чемпіонка СРСР (1949,1951) в окре­мих видах багатоборства.
Кисельов Володимир (наро­дився 10.01.1957 р., Кемеровська обл., з дитинства живе в Кременчуці), заслужений майстер спорту СРСР, чемпіон Ігор XXII Олімпіади (Москва, 1980) зі штовхання ядра, бронзовий призер чемпіонату Європи (1979), чемпіон СРСР (1979).
Нагірна (Куришко) Катерина (народилася 12.04.1949 р., с.Веприк Гадяцького р-ну), заслужений майс­тер спорту СРСР, чемпіонка Ігор XX Олімпіади (Мюнхен, 1972) з веслуван­ня на двійці (з Л.Піняєвою), чемпіонка світу (1971), срібна призерка чемпіо­нату світу (1975), чемпіонка СРСР (1971,1972).
Онищенко Борис (народився 1937 р., Полтавська область), заслу­жений майстер спорту СРСР, чемпі­он Ігор XX Олімпіади (Мюнхен, 1972), в командному та срібний призер в особистому заліку з сучасного п'я­тиборства, срібний призер в команд­ному заліку ігор XIX Олімпіади (Мехі­ко, 1968), чемпіон світу (1971).
Ткаченко Надія (народилася 19.09.1948 р., М.Кременчук), заслужений майстер спорту СРСР, чемпіонка ігор XXII Олімпіади (Москва, 1980) з п'ятиборства, чемпіонка Європи (1974), чемпіонка СРСР (1973, 1974,1975,1977,1978).

середа, 6 липня 2016 р.

МАГІЧНА НІЧ

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят, це свято молоді - Купало або Купайло.
В цей час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті, серед ночі, розцвітала чарівна вогняна квітка щастя. Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя.


РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
СЦЕНАРІЇ 
  1. Сценарій народного свята " Івана Купала " [Текст] // Безпалько О.В. Молодь і дозвілля. - К., 1994. - С. 81-85. 
  2. Нагайская, Т. Праздник Купала [Текст] / Т. Нагайская // ПедСовет. - 2005. - №2. - С. 12-13. 
  3. Прядко, Л. Івана Купала [Текст] / Л. Прядко // Позакласний час. - 2006. - №11-12. - С. 15-18. 
  4. Срібна купальська роса [Текст] // Позакласний час. - 2007. - №6. - С. 29-31. 
  5. Демків, М. Купальські вогні [Текст] : сценарій фольклорного свята / М. Демків // Розкажіть онуку. - 2007. - №6. - С. 21-23. 
  6. Свято Івана Купала [Текст] // Шкільна бібліотека. - 2007. - №6. - С. 96-104. 
  7. Телефюк, В. Ой там на Івана, ой там на Купала... [Текст] : сценарій свята / В. Телефюк // Шкільний світ. - 2007. - №25-28. - С. 75-76. 
  8. Черьомухіна, А. Гімн цвіту, травам і природі [Текст] / А. Черьомухіна // Шкільний світ. - 2008. - № 25-28. - С. 91-92 ; Розкажіть онуку. - 2011. - № 11-12. - С. 27-29. 
  9. Открытый урок: сценический вариант праздника Ивана Купалы [Текст] // Читаем, учимся, играем. - 2008. - Вип. 4. - С. 34-41. 

вівторок, 5 липня 2016 р.

"Я ОБІЙШОВ УСІ СВІТИ..."

На землях, спалених війною,
Щоночі бачилось мені
Моє містечко над Сулою
В моїй дитинній стороні.
На землях, де ревли гармати,
Повік ввижається з імли
Моя стара убога хата,
Де ми вродились і росли.
(06.11.1925 р. н.)
Нещодавно журі літературної премії "Благовіст" оголосило лауреатів 2016 року. У номінації "Поезія" лауреатом став наш земляк, уродженець м. Лохвиця, старійшина української літератури, Микола Петренко за збірку "Перетин". 
Це сто перша книга 90-річного автора, який прожив довге і насичене життя, багато чого бачив, багато пережив: Голодомор і сталінські репресії, від яких постраждав батько і його брати; Другу світову війну, нацистські невільничі концтабори (Янівський, Штокбах, Брюккен, Бухенвальд), в'язнем яких він був у юності. 
Після визволення – табори вже радянські, "фільтраційні" та трудові: праця на вугільних шахтах Донбасу, рибних промислах Далекого Сходу, камчатський лісоповал.
І вже потім – навчання у Львівському державному університеті ім. І. Франка, праця журналіста, вдалі літературні спроби, видані книги: поезія, гумор, публіцистика, мала проза, дитячі збірки, театральні вистави, переважно для дітей, до двох сотень пісень, між яких такі, що визнавалися кращими піснями року, насамперед це "Намалюй мені ніч" та інші.
Жадання миру і щастя для людей, найперше, для юного покоління, віра в правду і справедливість, світле майбутнє рідного краю – ці чуття пронизують всю творчість Миколи Євгеновича. Особливо це стосується двох останніх книг – "Моє містечко над Сулою" (2014) та "Перетин" (2015), які писалися досвідом малого хлопчака з полтавського краю – коли вже юні почуття освячуються багатющим досвідом поета.
Творчість Миколи Євгеновича Петренка отримала заслужене визнання в Україні, за кордоном. Він – лауреат десяти літературних премій, заслужений діяч мистецтв України. Нагороджений Почесною Грамотою Президії Верховної ради України, Великим Золотим Знаком (Німеччина).

понеділок, 4 липня 2016 р.

ЛИЦАРІ "БЛАКИТНИХ ШОЛОМІВ"

Лицарі „блакитних шоломів” : бібліографічний посібник / упоряд. Н. Л. Карпінська ; обласна бібліотека для юнацтва ім. О. Гончара. – Полтава, 2016. – с. 32
На порозі XXI ст. геополітична ситуація в світі кардинально змінилася. Замість великих глобальних конфліктів прикладу «холодна війна», в останні роки зросла напруженість в окремих регіонах світу і як результат підвищилась роль та значимість миротворчої діяльності як засобу мирного врегулювання міжнародних конфліктів.
У бібліографічному посібнику ідеться про участь України в миротворчій діяльності в різних країнах.
Матеріал не є вичерпним.
З метою патріотичного виховання данний посібник адресується молоді, вчителям, бібліотечним працівникам, всім, хто цікавиться темою.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...